Мірцхулава Аліо Андрійович

МІРЦХУЛА́ВА Аліо Андрі­йович (მირცხულავა ალიო ანდრიას ძე; псевд. — მაშაშვილი, Машашвілі; 28. 04. 1903, с. Хорга, нині Хобс. муніципалітету, Грузія — 16. 10. 1971, Тбілісі) — грузинський поет, пере­кладач. Навч. у Літ.-худож. ін­ституті (1923–27), згодом — у Комуніст. ін­ституті журналістики в Москві. Був 1-м секр. СП Грузії (1937–39), гол. ред. літ.-худож. ж. «მნათობი» («Світоч»). Автор поем «მე და ბარათაშვილი» («Я та Бараташвілі», 1926), «ენგური» («Інгурі», 1934; 1936), драм. поеми «რუსთავის სიმფონია» («Ру­ставська симфонія», 1959; усі — Тбілісі). Ви­ступав з літ.-крит. ста­т­тями. У своїх віршах оспівував післярев. пере­творе­н­ня груз. села та пром. будівництво, писав про дружбу народів СРСР, зокрема груз.-укр. взаєминам присвятив вірші «მშობლიურ უკრაინას» («Рідній Україні»), «სევასტოპოლი» («Севастополь»), «ნახვამდის!» («До побаче­н­ня!»). Опублікував ст. «Грузинский народ и Шевченко» // «Литературная газета», 1939, 10 января; «ტარას შევჩენკოს იუბილესათვის (უკრაინის დიდი პოეტის დაბადებიდან 125 წლისთავისათვის მზადება)» // «ლიტერატურული საქართველო», 1939, 26 თებერვალი («До ювілею Тараса Шевченка (під­готовка до 125-річчя з дня народже­н­ня великого українського поета)» // «Літературна Грузія», 1939, 26 лютого; обидві — у спів­­авт. із С. Чиковані); «Бес­смертный “Кобзарь”» // «Заря Востока», 1939, 9 марта; «შევჩენკო და ქართული ლიტერატურა» // «ლიტერატურული საქართველო», 1939, 30 ივლისი («Шевченко і грузинська література» // «Літературна Грузія», 1939, 30 липня) — доповідь на 6-му пленумі правлі­н­ня Спілки рад. письмен­ників СРСР, присвяч. 125-річчю з дня народже­н­ня Т. Шевченка, що від­бувся 4 травня 1939. Пере­клав груз. мовою низку творів Лесі Українки, П. Тичини, Д. Павличка, О. Новицького. Окремі вірші М. українською мовою пере­клали М. Бажан, А. Малишко, І. Нехода, О. Ющенко, В. Бичко.

Завантажити статтю