Мірцхулава Аліо Андрійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірцхулава Аліо Андрійович


Мірцхулава Аліо Андрійович

МІРЦХУЛА́ВА Аліо Андрійович (მირცხულავა ალიო ანდრიას ძე; псевд. – მაშაშვილი, Машашвілі; 28. 04. 1903, с. Хорга, нині Хобс. муніципалітету, Грузія – 16. 10. 1971, Тбілісі) – грузинський поет, перекладач. Навч. у Літ.-худож. ін-ті (1923–27), згодом – у Комуніст. ін-ті журналістики в Москві. Був 1-м секр. СП Грузії (1937–39), гол. ред. літ.-худож. ж. «მნათობი» («Світоч»). Автор поем «მე და ბარათაშვილი» («Я та Бараташвілі», 1926), «ენგური» («Інгурі», 1934; 1936), драм. поеми «რუსთავის სიმფონია» («Руставська симфонія», 1959; усі – Тбілісі). Виступав з літ.-крит. статтями. У своїх віршах оспівував післярев. перетворення груз. села та пром. буд-во, писав про дружбу народів СРСР, зокрема груз.-укр. взаєминам присвятив вірші «მშობლიურ უკრაინას» («Рідній Україні»), «სევასტოპოლი» («Севастополь»), «ნახვამდის!» («До побачення!»). Опублікував ст. «Грузинский народ и Шевченко» // «Литературная газета», 1939, 10 января; «ტარას შევჩენკოს იუბილესათვის (უკრაინის დიდი პოეტის დაბადებიდან 125 წლისთავისათვის მზადება)» // «ლიტერატურული საქართველო», 1939, 26 თებერვალი («До ювілею Тараса Шевченка (підготовка до 125-річчя з дня народження великого українського поета)» // «Літературна Грузія», 1939, 26 лютого; обидві – у спів­авт. із С. Чиковані); «Бессмертный “Кобзарь”» // «Заря Востока», 1939, 9 марта; «შევჩენკო და ქართული ლიტერატურა» // «ლიტერატურული საქართველო», 1939, 30 ივლისი («Шевченко і грузинська література» // «Літературна Грузія», 1939, 30 липня) – доповідь на 6-му пленумі правління Спілки рад. письменників СРСР, присвяч. 125-річчю з дня народження Т. Шевченка, що відбувся 4 травня 1939. Переклав груз. мовою низку творів Лесі Українки, П. Тичини, Д. Павличка, О. Новицького. Окремі вірші М. укр. мовою переклали М. Бажан, А. Малишко, І. Нехода, О. Ющенко, В. Бичко.

Тв.: укр. перекл. – Кров і сльози // Дніпро. 1945. № 8–9; До побачення! // Україна. 1945. № 10–11; Російським друзям // Дніпро. 1947. № 8.

Літ.: Натрошвили Г. Алио Мирцхулава. Тбилиси, 1958; Мирцхулава Б. Дар пе­­сенный и жизнь мою Отчизне отдаю // Лит. Грузия. 1973. № 3.

Статтю оновлено: 2019