Міссісіпі | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міссісіпі


Міссісіпі

МІССІСІ́ПІ (англ. Mississippi) – штат на південному сході США. Межує на Пн. Зх. зі шт. Арканзас, на Пн. – зі шт. Теннессі, на Сх. – зі шт. Алабама, на Пд. Зх. – зі шт. Луїзіана, на Пд. омивається Мексик. затокою. Пл. 121 530 км2. Насел. 3 000 663 осіб (2018). 83 % насел. сповідують християнство. Адм. центр – Джексон (173 514 осіб). Серед найбільших міст штату – Ґалфпорт (67 793 особи), Білоксі (44 054 особи), Мерідіан (41 148 осіб), Тупело (34 546 осіб). Офіц. мова – англ. До появи європейців на землях М. проживали індіан. народи чікасо, чокто, натчез, білоксі, язу, паска, гула, які належали до «міссісіпської культури» (8–16 ст.), або «культури будівельників курганів». 1540 першим європ. дослідником тер. М. став іспанець Е. де Сото. Після 1682 Франція освоїла нові землі, зокрема М. 1699 побудовано європ. поселення – форт Моурепа (згодом Старий Білоксі). 1754 розпочалися франко-індіан. вій­ни, що завершилися підписанням у 1763 Париз. договору, відповідно до якого землі на Сх. від р. Міссісіпі відійшли до Великої Британії. Після вій­ни за незалежність тер. сучас. штату ввійшла до США, але на пд. узбережжі ще до 1798 перебували іспанці. 1798 сформовано тер. штату. 1802 кордон М. переміщено на Пн. 1812 США анексували невелику ділянку на узбережжі, що належала Іспанії. 1817 М. уві­й­шла до США як 20-й штат. 1861 влада М. оголосила про вихід зі складу США та проголосила незалежну республіку. 1870 після прийняття у М. законів, що заборонили рабство, штат знову при­й­нято до США. Під час 2-ї світ. вій­ни у зв’язку з відкриттям низки військ. об’єктів у М. зросли екон. показники. У 1960-х рр. М. став одним із центрів руху за громадян. права в США. 2013 офіційно ратифіковано положення Конституції США, що забороняє рабство. Штат отримав назву від річки, яка формує його природ. зх. кордон. Неофіц. назва – «штат магнолії». М. знаходиться в межах Примексик. та Приатлант. низовин. На Пд. уздовж узбережжя Мексик. затоки розташ. р-н «прибереж. лугів» – здебільшого плоска низовина з піщаними ґрунтами. У берег. лінію врізаються три бухти: Бей-Сент-Луїс, Білоксі та Паскаґула. Протока Міссісіпі-Саунд обмежена кількома бар’єр. о-вами. На Пн. рельєф означений пагорбами. Пн. Зх. М. – долина р. Міссісіпі. На Пн. Сх. рельєф поступово підвищується, досягаючи найвищої точки – г. Вудалл (246 м над р. м.). Для М. характер. вологий субтроп. клімат з довгим жарким літом і короткою теплою зимою. Влітку т-ра майже однакова на всій тер. М. (до +33 °C). Взимку бувають невеликі снігопади у центр. і пн. р-нах. Більше опадів випадає на Пд., М. страждає від розливів р. Міссісіпі та ураганів з Мексик. затоки (зокрема ураган «Катріна» 2005 забрав життя понад 200 мешканців штату). Осн. річки: Міссісіпі, Біґ-Блек-Рівер, Паскаґула, Перл, Язу та водний шлях Теннессі–Томбіґбі. Найбільші озера: Аркабутла, Бей Спрінґ, Ґренада та Сардіс. Місцевість М. переважно вкрита лісами. Ростуть сосни, в’язи, дуби, бавовняні дерева, дерева пекан, тупело та магнолії. Екосистема різноманітна (символи М. – пересмішник та алігатор). Створено 25 місц., 5 нац. природоохорон. парків та 7 нац. лісових заповідників. В економіці М. переважає сіль­сь­ке госп-во. Осн. культурою є бавовна. На фермах вирощують со­єві боби, кукурудзу, рис, пшеницю, цукр. тростину, батат, арахіс, горіхи пекан, овочі та фрукти. Розвинені птахівництво (курчата-бройлери) і молочне тваринництво. У прибереж. водах виловлюють рибу і добувають морепродукти, а в ставках штату роз­водять сомів і фо­релей. Нині у М. виробляють сталь, мінерал. добрива, папір та вироби з нього, електродвигуни, автомоб. зап­частини, різні хімікати, продукцію оборон. призначення, акуст. прилади, збирають гелікоптери та будують кораблі. Традиц. для М. є заготівля деревини і виготовлення пиломатеріалів та меблів. Добувають нафту та природ. газ. На розвиток штату негат. впливають стихійні лиха («Велика повінь на Міссісіпі» у 1927, урагани «Камілла» у 1969 і «Катріна» у 2005). У М. розташ. бази ВПС США «Колумбус» та «Кислер», центр інж. підрозділів ВМФ США, один із підрозділів Нац. упр. з аеронавтики й дослідж. косміч. простору – Косміч. центр ім. Дж. Стенніса. Серед популяр. турист. об’єктів – «Стежка Нат­чез», комплекс пам’яток періоду громадян. вій­ни у Віксберзі, будинок сім’ї Преслі в Тупело. У М. функціонують 9 закладів вищої освіти, Опер. дім у Мерідіані, Музей боротьби за громадян. права афроамериканців у Джексоні, Музей автомобілів у Ту­пало, Музей дикої природи в Ліланді, Музей «Дельта Блюз» у Кларкс­дейлі. Кожні 4 р. відбувається Міжнар. конкурс балету США у Джексоні, щорічно – Незалеж. кі­нофестиваль «Магнолія» у Старквіллі. Організов. укр. громад у М. немає. За офіц. статистикою, 1990 у М. мешкали 603, 2000 – 887, 2006 – 471 українець. Найбільше скупчення українців – на Пд. штату (бл. 245 осіб), над Мексик. затокою, зокрема в округах Геррісон, Генкок, Джексон. Бл. 120 українців проживає в центр. частині М., в округах Гайндс, Медісон та Ренкін.

Статтю оновлено: 2019