Міст ім. Є. Патона

МІСТ ім. Є. Патона (МП) — міст у Києві через Дні­про, що зʼ­єд­нує прав­обережну центральну частину міста (Печерськ, Голосієве, Деміївка) з лів­обережними житловими масивами (Русанівка, Березняки); перший у світі суцільнозварний (монтаж усіх елементів проведено за допомогою автоматичного і напів­автоматичного електрозварюва­н­ня) автошляховий міст балкової кон­струкції. У ньому реалізовано ідеї та роз­робки академік Є. Патона (помер за кілька місяців до заверше­н­ня будівництва; на­звано на його честь). МП від­крито 1953 (приурочено до 10-ї річниці визволе­н­ня Києва від нім. окупантів); ви­знано видат. інж. спорудою у світ. практиці (Амер. зварювал. товариство внесло його у список видат. звар. кон­струкцій 20 ст.).

МП роз­таш. на місці, де з давніх часів були пере­вози, наплавні і стаціонарні дерев. та сталеві мости, зокрема давній пере­віз, що належав Києво-Печерській Свято-Успенській лаврі, та казен. Наводниц. наплав. міст (наводили регулярно від 1706; складався з двох поромів і дерев. мосту через затоку Дні­пра — Тельбін; пере­праву, за­звичай, наводили після весняної повені, тому й називали Наводнича). 1744 побудовано стаціонар. дерев. міст довж. 450 сажнів (960 м) із мотузяними поручнями. На поч. 1-ї світової вій­ни 1914 тут споруджено стратег. дерев. міст на палях; спалено 1920 від­ступаючими польс. військами. 1921 міст від­новили, про­існував до серед. 1930-х рр.; 1935 збудовано новий дерев. міст (зруйновано у вересні 1941 через від­ступ рад. військ із міста). 1939 роз­почато зведе­н­ня по­стій. метал. моста наскріз. балк. системи з невеликими прогонами для швидкої заміни по­шкодж. елементів (автори — інж. В. Вахуркін, арх. К. Яковлєв). Під час 2-ї світової вій­ни нацист. окупанти зруйнували частину готових опор, метал. прогін­ні кон­струкції ро­зібрали й вивезли з Києва. На поч. 1942 на побудов. опорах мосту нацисти продовжили будівництво. Зведений тимчас. міст на­звали на честь нім. генерал-фельдмаршала В. фон Райхенау; буд. роботи проводили угор. саперні частини. Восени 1943 під час від­ступу нацистів цей міст пі­дірвано (кілька старих кесон. опор можна побачити над поверх­нею Дні­пра при низькому рівні води нав­проти Наводниц. парку).

Буд-во звар. моста Є. Патон ініціював ще 1930. У цей період зварюва­н­ня в світ. пром. буд-ві, не­зважаючи на пере­ваги, за­стосовували обмежено через випадки аварій. руйнувань кон­струкцій. Для пере­веде­н­ня будівництва мостів на новий тех. рівень Є. Патон роз­робив принципи проектува­н­ня звар. кон­струкцій (спільно з Б. Горбуновим та Д. Берштейном) і комплексну про­граму роз­витку зварюва­н­ня на основі автоматизації. МП проектували і будували фахівці ін­ституту «Укр­проект­сталькон­струкція», Електрозварюва­н­ня Ін­ституту ім. Є. Патона НАНУ (ІЕ), тресту «Мостобуд» № 1 (усі — Київ), Дні­пропетровського заводу металокон­струкцій ім. І. Бабушкіна (нині Дні­про). Над проектом працювали інж. В. Кирієнко, І. Маракін, В. Новиков, В. Труфяков, О. Шумицький; арх. В. Ладний, Б. При­ймак, І. Фокічева. 1940 на Дні­проп. заводі металокон­струкцій почали виготовляти спец. балки для нового моста в Києві із за­стосува­н­ням автомат. зварюва­н­ня під флюсом. Реалізацію ідеї Є. Патона пере­рвала вій­на і робота на оборону країни.

У травні 1944 ІЕ повернувся до Києва; конверсія високоефектив. військ. технології автомат. зварюва­н­ня під флюсом для цивіл. за­стосува­н­ня стала його осн. зав­да­н­ням. Після вій­ни пропозиції щодо продовже­н­ня будівництва звар. моста зу­стріли заперече­н­ня у деяких фахівців; їхніми осн. аргументами були ката­строфи суціль-нозвар. великотон­наж. суховантажів і танкерів, побудов. 1940–43 у США. В ІЕ встановили причини руйнувань. Пита­н­ня будівництва київ. моста роз­глядали на нарадах найвищого рівня. Уперше в світі створ. сталь М16Ст3 (мостова) під­вищ. морозо­стійкості та стійкості проти старі­н­ня (М. Доброхотов, Б. Касаткін, А. Асніс), зварювал. матеріали і встановлено режими зварюва­н­ня в різних умовах, що забезпечують до­статню міцність зʼ­єд­нань і стабільність якості (І. Фрумін, В. Під­гаєцький). Зав­да­н­ня технологічності звар. виробів, зниже­н­ня їхньої маси, зменше­н­ня кількості сполуч. деталей вирішували шляхом удосконале­н­ня форм і рац. поділу кон­струкцій на вузли. ІЕ під керівництвом Є. Патона зробив прорив у створен­ні нового обладна­н­ня — універсал. мобіл. зварювал. апаратури і спеціалізов. складал.-зварювал. уста-новок, випередивши світ. роз­виток техніки на десятилі­т­тя. 1949 уперше в світі в ІЕ створ. автомат. зварюва­н­ня під­логи флюсом швів на вертикал. і похилих площинах із примус. формува­н­ням, що при­скорило будівництво пром. споруд. Довжина МП 1543 м, шир. про­їжджої частини 21 м, прокладено трамвайну колію (діяла 1954–2004) та 4 смуги автомоб. руху (після рекон­струкції від 2004 — 6 смуг), шир. тротуарів — по 3 м. 26 прогін. кон­струкцій моста суцільнозварні, балкові, нерозрізні, довж. 58 м, формуються у попереч. пере­тині з 4-ма гол. суцільностінчастими балками зав­вишки 3,6 м, зʼ­єд­наними повʼяз­зю з кутників; маса усіх метал. кон­струкцій моста — 10 тис. т. Він має 24 прольоти: 20 по 58 м, а 4 судноплавних — по 87 м. У попереч. пере­різі має 4 двотаврові гол. балки з улаштува­н­ням, роз­таш. один від одного на від­стані 7,6 м, які обʼ­єд­нані між собою попереч. звʼязками. Рац. вибір форми та уніфікація габаритів до­зволили широко за­стосувати індустр. методи будівництва. Стінки з полками і ребрами двотаврових балок вис. до 3,6 м зварювали автоматами на потоковій лінії Дні­проп. заводу металокон­струкцій від грудня 1951 до квітня 1953; до­ставляли залізницею. Монтажні складал. та зварювал. роботи виконували від квітня 1952 до жовтня 1953 на по­стій. і тимчас. опорах у руслі річки; при цьому обсяг автомат. зварюва­н­ня, зокрема вертикал. швів, доведено до 88 % (усього виконано понад 10 000 м швів). У проект. зав­дан­ні вказано добове навантаже­н­ня на МП — 10 тис. автомобілів, нині — до 100 тис. Рух по мосту від­крито 5 листопада 1953.

Спорудже­н­ня МП стало прорив. етапом НТП від клепки до зварюва­н­ня в буд-ві інж. метал. кон­струкцій. Вирішено осн. зав­да­н­ня звар. мостобудува­н­ня: доведено можливість виготовле­н­ня якіс. звар. мостів при знач. економії металу і знижен­ні трудомісткості виготовле­н­ня прогонових будов. 1968 для під­вище­н­ня без­пеки руху встановлено декор.-художню метал. огорожу (вперше у СРСР) за моде­л­лю, створ. до 2-ї світової вій­ни за ескізом арх. К. Яковлєва (виконало під­приємство «Ремкомун­електротранс», Донецьк). У панорамі Києва дещо масив. силует моста акцентовано з правого берега пропілеями дорич. ордера, з лівого — двома колонами вис. 20 м. Уже у 1990-х рр. міст потребував рекон­струкції. 2008 роз­роблено проект, за яким планували зняти залізобетон­не покри­т­тя і замінити більш легким металевим: за рахунок зменше­н­ня навантаже­н­ня, несучі балки зможуть витримати 8 смуг руху замість 6-ти; заг. шир. збільшиться до 38 м. Через фінанс. про­блеми рекон­струкцію від­кладено.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю