Містки | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Містки


Містки

МІСТКИ́ – село Сватівського району Луганської області. Містків. сільс. раді підпорядк. села Барикине, Іванівка та Чепигівка. М. знаходяться у місці впадіння р. Баглай у Борову (притока Сіверського Дінця), за 125 км від Луганська та 27 км від райцентру і залізнич. ст. Сватове. Є заг.-зоол. заказники Містківський і Сватівський, гідрол. пам’ятка природи Джерело Містки (усі – місц. значення). Пл. 2,3 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2614 осіб; станом на 2016 – 2054 особи; переважно українці, є росіяни. Через село проходить автомобіл. шлях Сватове–Старобільськ. М. заснували у 1-й пол. 18 ст. селяни-втікачі та козаки з різних насел. пунктів Правобереж. і Лівобереж. України. У весняне та осіннє повноводдя, коли Борова виходила з берегів і розливалася на багато верст навколо, поселенцям доводилося будувати загати, а також довгі вузькі містки (від них і походить назва села). Згодом М. отримали статус слободи. Від 1820-х рр. до 1857 – військ. поселення; відтоді – волос. центр Старобіл. пов. Харків. губ. 1830 було 378 будинків військ. поселенців, заг. кількість мешканців становила понад 2,5 тис. осіб. На поч. 1860-х рр. відкрито земське уч-ще, 1892 – церк.-парафіял. школу. 1864 проживали 3632, 1879 – 4208, 1897 – понад 5 тис., 1905 – 5781 особа. У 2-й пол. 19 ст. функціонували значна кількість магазинів, 4 заїжджих двори, щорічно проводили 3 ярмарки. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді – село. До 1925 – у складі Донец. губ.; 1923–30 – Старобіл. округи; 1932–38 – Донец., від 1938 – Луган. (до 1958 та 1970–90 – Ворошиловгр.) обл.; від 1959 – Сватів. р-ну. 1923–31 і 1935–59 – райцентр. 1926 проживали 6606 осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 383 особи), зазнали сталін. репресій. 1932 створ. Містків. МТС. Від 10 липня 1942 до 29 січня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали бл. 1 тис. містківчан. Корисні копалини: крейда, вапняк, мергель, глина, пісок. У М. – заг.-осв. школи 1–2-го і 1–3-го ступ., дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На Сватівщині здобув популярність ансамбль нар. співу «Містківчаночка». Збереглася Свято-Троїц. церква, зведена у 19 ст. Серед видат. уродженців – лікар-терапевт Ю. Бурмак, акушер-гінеколог М. Козуб, Герої Рад. Союзу Г. Купчин і П. Перепелиця. У селі працював агрономом Герой Рад. Союзу Г. Бурмак.

Літ.: Королько Л. М. З історії Сватівщини: Матеріали до 80-річчя утворення Сватівського району. 2003; Його ж. Сватівщина – край козацький: Історико-краєзнавчий нарис, присвячений 500-річчю виникнення українських козацьких поселень на території Донець­кої і Луганської областей. 2006 (обидві – Сватове).

Статтю оновлено: 2019