Містопроект | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Містопроект


Містопроект

«МІСТОПРОЕ́КТ» – державна установа, що займається розробленням містобудівної та проектної документації. Засн. 1940 у Львові як філіал Респ. держ. ін-ту проектування міст «Діпроміст» (розташ. на вул. М. Коперника, № 3) із підпорядкуванням Нар. комісаріату комунал. госп-ва УРСР. 1941 припинив роботу у зв’язку з поч. 2-ї світ. вій­ни. Після звільнення міста 1944 розпочала діяльність Львів. обл. архіт.-проектна контора «Обл­проект» (1-й нач. – В. Папіровий, 1944–49, розташ. на вул. 1 Травня, № 5; 1949–55 – на пл. Ринок, № 1) із підпорядкуванням Упр. у справах арх-ри при РНК УРСР та обл. відділу в справах арх-ри Львів. облвиконкому. Вироб. структуру «Облпроекту» змінювали і вдосконалювали; 1947 створ. Дрогоб. і Закарп. філіали. 1948 проектні сектори і групи об’єднано в майстерні. Від 1955 – Львів. філіал Укр. держ. ін-ту проектування міст «Діпроміст». У зв’язку зі збільшенням обсягів замовлень на базі архіт.-проект. майстерень № 1 і № 2 1959 утвор. комплексні проектні майстерні КПМ-1 (очолювали Г. Швецько-Вінецький, П. Конт, З. Підлісний, В. Каменщик) і КПМ-2, яку 1966 реорганізовано в архіт.-планувал. майстерню АПМ-2 (очолювали. Я. Новаківський, від 1985 – В. Дубина); згодом укомплектовано КПМ-3 (очолювали В. Сагайдаківський, А. Гейц, Я. Мастило); 1962 організовано Дрогоб. відділ Львів. філіалу «Діпроміст» (кер.: Г. Умінський, 1962–73; Р. Мишко, 1973–75; П. Романишин, 1975–2004; П. Сметана, 2004–15; Д. Матійчук, 2015–17, від 2017 – М. Винницький); від 1966 – КПМ-4 (очолювали М. Мікула, О. Радомсь­кий, В. Леохновський, О. Чамара, М. Кошло). 1988 на базі філіалу ін-ту «Діпроміст» створ. ін-т «Укрзахідцивільпроект», який 1993 перейменовано на Держ. ін-т проектування міст «Містопроект». Філіал та ін-т очолювали А. Бахматов (1949–53), І. Орловський (1953–68), С. Райзман (1968–76), З. Підлісний (1976–99), М. Кошло (1999–2012), від 2012 – І. Квик. Напрями діяльності: виконання проектно-кошторис. документації для нового буд-ва, реконструкції, реставрації та капітал. ремонту об’єктів житл.-цивіл. призначення; розроблення ген. планів міст і сіл, детал. планів тер., схем планування, проектів забудови та розподілу тер., правил забудови; інж.-тех. обстеження, експертна оцінка майна, ціліс. майн. комплексів. Від 1966 Ін-том розроблено ген. плани понад 200 міст і селищ Зх. України, зокрема Львова (Держ. премія України в галузі арх-ри, 2012), Чернівців, Дрогобича, Борислава, Самбора, Сокаля, Стрия, Жидачева, Миколаєва, Трускавця, Червонограда, Яворова, Сколе, Пустомит (усі – Львів. обл.), Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського (усі – Волин. обл.), Берегового, Міжгір’я, Хуста, Тячева (усі – Закарп. обл.), Бережан, Чорткова, Бучача (усі – Терноп. обл.). Зокрема спроектовано громад. комплекси, забудову житл. багатоповерх. масивів у Львові: будинок податк. адміністрації на вул. Стрийська (1977–97); мікрорайон Сріблястий на вул. Є. Патона (1980; Держ. премія УРСР ім. Т. Шевченка, 1980); готель «Супутник» на вул. Наукова (1987); громад.-торг. центр мікрорайону Сихів-12 (1987; премія РМ СРСР, 1988); храм Різдва Пресвятої Богородиці на проспекті Червоної Калини (1993–2010; Держ. премія України в галузі арх-ри, 2011); житл. р-ни Південно-Західний (1963–88) на вул. Любінська–­­І. Виговського–Є. Па­­то­на; Південний (1967–91) на вул. Володимира Великого–На­укова–Кульпарківська; Північний (1970–95) на вул. І. Ма­зепи–П. Ор- лика–І. Ми­колайчука–Б. Хмель­ницького; Пасічний (1975–93) на вул. Пасічна–Китайська–Дж. Ва­шинґтона; Сихів (1979) на проспекті Червоної Калини–вул. В. Вернадського; Рясне-1 (1970) та Рясне-2 (1978) на вул. Т. Шевченка–Рясненська; будівлю банку «Дністер» на вул. Переяславська, № 4 (2000); адмінбудинок Львів. дирекції «Укрсоцбанку» на пл. А. Міцкевича (2003); банків. будівлю на вул. М. Драгоманова (2003–06); офіс. будинок із вбудов. стоянками на розі вул. І. Кокорудзи та Ґрюнвальдська (2005–07); житл. квартали на вул. І. Мазепи–Плугова (2005–08) та на вул. Гординських, № 4 (2008); Резиденцію Ген. консульства Польщі на вул. І. Франка, № 108 (2011); в Трускавці – санаторні комплекси «Дніпро» на вул. І. Мазепи, № 1 (1974), «Батьківщина» на вул. Помірецька (1977), «Весна» на вул. Суховоля (1978), «Перлина Прикарпаття» на вул. Помірецька (1994), міжнар. клініка віднов. лікування (2002–04; Держ. премія України в галузі арх-ри, 2004), «Mirotel Resort & Spa» і «Мед-Палас» на вул. Кобзаря, № 1 (2012); у Стрию – готель «Золото Карпат» на вул. Ф. Колеси (2000), житл.-громад. комплекс на вул. Об’їз­на (2004–18); у Мостис. р-ні – заг.-осв. школи з польс. мовою навч. у м. Мостиська та с. Стрілецьке (2002–03; Держ. премія України в галузі арх-ри, 2004); Міжнар. автомобіл. пункти пропуску «Краковець–Корчова» (1997; Держ. премія України в галузі арх-ри, 1999), «Рава-Руська–Гребенне» (1997–99), «Шегині–Медика» (1998–2000), «Смільниця–Кросьценко» (2000). У різні періоди працювали – О. Базюк, А. Ващак, М. Вендзилович, В. Войтків, І. Заоборний, С. Зе­м’янкін, В. Іванський, А. Консулов, Б. Кузнецов, В. Кузубов, В. Куликовський, В. Луньов, М. Мін­ков, Я. Назаркевич, Л. Нівіна, О. Огоновський, В. Петелько, М. Сметана, Р. Федотовська, В. Черкасов, Л. Шевчук. Серед співроб. – І. Бєлякова, Є. Гуменюк, О. Дрібнюк, В. Козачук, Л. Королишин, І. Крупа, П. Крупа, І. Кук, Л. Кутна, Е. Лаутнер, Ю. Процюк, М. Столяров.

Статтю оновлено: 2019