Молодожанин Леонід Григорович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Молодожанин Леонід Григорович


Молодожанин Леонід Григорович

МОЛОДОЖА́НИН Леонід Григорович (псевд. – Лео Мол; 02(15). 01. 1915, м. Полонне, нині Хмельн. обл. – 11. 07. 2009, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – скульптор, маляр. Дійс. чл. Королів. канад. АМ (1973). Ордени Канади (1989), «За заслуги» 2-го ступ. (2001). Чл. НСХУ (1992). Закін. Ін-т живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1940; майстерня М. Манізера), удосконалював майстерність у скульптора В. Фрасса (Відень, 1941), навч. у Берлін. ВШ образо­твор. мист-в (1942–45; кл. Й. Шайбе) та Гааз. АМ (1946–48; кл. Б. Гунда). Від 1949 – у Вінніпезі. Президент Асоц. мистців Манітоби (1978), заст. голови Об’єдн. укр.-амер. мистців США (1964), Об’єдн. укр митців у діаспорі (1974), Т-ва скульпторів Канади (1981). На твор. роботі. Учасник мист. виставок від 1958. Персон. – у Він­ніпезі (від 1991). Як представник кількох шкіл скульптури, зокрема зх.-європ., М. виробив власну манеру творчості, в якій поєднав реалізм з імпресіонізмом та експресіонізмом. Це виявилося у вираз. психологізмі низки його станк. скульптур. портретів і навіть монум. скульптурі, яскравим прикладом чого є пам’ятник Т. Шевченкові у Вашинґтоні (1964, арх. Р. Жук). Створив 80 проектів вітражів для церков Канади, бл. 300 бронз. постатей – у Саду скульптур Лео Мола (Вінніпеґ), а також мозаїки, олійні пейзажі, гравюри, рисунки, керам. вироби. На поч. 1990-х рр. Нац. музею Т. Шевченка у Києві подарував бронз. копії пам’ятників Кобзареві у Вашинґтоні та Буенос-Айресі. Деякі роботи зберігаються в Нац. портрет. галереї у Вашинґтоні, Музеї Ватикану та Укр. катол. ун-ті у Римі.

Тв.: пам’ятник О. Бородіну та погруддя П. Чайковського (Ленінгр. консерваторія; обидва – 1940); композиції – «Торс» (1958; 1981), «Лісоруби» (1978, випущено 2000 на марці), «Гайдамаки» (1970; 1992), «Сліпий бандурист» (1996), «Катерина» (2000); пам’ят­ники – Т. Шевченку (Буенос-Айрес, 1971, арх. В. Гриненко; Прудентополіс, Бразилія; 1989; С.-Петербург, 2000; Івано-Франківськ, 2004; Оттава, 2011); королеві Єлизаветі ІІ (Вінніпеґ, 1968, Манітоб. центр століття Канади), Папі Римському Івану-Павлу ІІ (м. Альтотінґ, Німеччина, 1983), київ. князю Володими­­рові (Вінніпеґ, 1984; Саскатун, Лондон, Рим, усі – 1988; Торонто, 1989); скульптурні портрети – О. Кошиця, Д. Ейзенгауера (обидва – 1965), В. Черчилля, Н. Макдональд (обидва – 1966), І. Огієнка (1968), Йосифа Сліпого (1971), М. Лисенка (1979), Андрея Шептицького (1988).

Літ.: P. Duval. Leo Mol. Winnipeg, 1982; Головащенко М. Скульптор Леонід Молодожанин // КіЖ. 1991, 6 лип.; Степовик Д. Скульптор Лео Мол: Життя і творчість. К., 1995; Лео Мол: Альбом. К., 1995.

Статтю оновлено: 2019