Молочне | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Молочне


Молочне

МОЛО́ЧНЕ (до 1945 – Терекли-Конрат) – село Сакського району Автономної Республіки Крим. Молочнен. сільс. раді підпорядк. села Абрикосівка (до 1945 – Унгут) та Вітине (до 1945 – Аїрча). М. знаходиться за 1,5 км від Чорного моря, 36 км від райцентру, 10 км від залізнич. ст. Євпаторія та 3 км від автомобіл. шляху Євпаторія–Чорноморське. Між М. та чорномор. узбережжям – 4 озера Євпаторій. групи (з Зх. на Сх.): Галгаське (пл. дзеркала 0,16 км2), Кругле (0,05), Терекли (ін. назва. – Солоне; 1,9) та Конрат (0,4). Побл. Вітиного – оз. Аїрчанське (0,5). Пл. М. 1,6 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2336 осіб: росіян – 68,28 %, крим. татар – 16,01 %, українців – 14,64 %; станом на 2014 – 2174 особи. Побл. М. досліджено скіф. городище, побл. Вітиного – скіф. святилище. Побл. М. – 2 давніх кургани та група з 2-х курганів; побл. Абрикосівки – група з 3-х курганів; побл. Вітиного – група з 7-ми курганів. До захоплення 1774 Рос. імперією Криму тут вже існували татар. поселення. 1784–96 – у складі Таврій. обл.; 1796–1802 – Новорос., 1802–1921 – Таврій. губ.; 1784–96, 1802–1921 – Євпаторій., 1796–1802 – Акмечет. пов. 1806 у Терекли-Конраті було 27 дворів, мешкали 171 крим. татарин і 5 циган. Відтоді багато крим. татар емігрували до Туреччини (1817 – 24, 1842 – 5 дворів). 1864 згадується як село з рос.-татар. насел. (12 дворів, 63 особи). 1889 проживали 110, 1892 – 29, 1900 – 67, 1915 – 121 особа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–54 – у складі РФ, відтоді – України; 1921–45 – Крим. АРСР, 1945–91 – Крим. обл., від 1991 – АР Крим (1991–98 – Респ. Крим); 1921–63 – Євпаторій., від 1963 – Сакського р-нів. 1923 відкрито радгосп «Береговий», що спеціалізувався на вироб-ві молока та м’яса (на поч. 1970-х рр. за ним було закріплено бл. 7 тис. с.-г. угідь, з них 4,7 тис. орних земель). За Всесоюз. довоєн. переписами насел., у Терекли-Конраті мешкали: 1926 – 256 (з них 175 росіян, 54 крим. татарина, 18 українців), 1939 – 922 особи. У вересні–жовтні 1941 під час оборони Криму у селі діяв аеродром, на якому базувалися літаки особливої групи авіації Чорномор. флоту (Фрайдорф. авіагрупа). Від листопада 1941 до квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 75 осіб, з них 55 загинули (відкрито пам’ятник). У січні 1944 у морі побл. Терекли-Конрата льотчик, Герой Рад. Союзу М. Токарев затопив нім. корабель, а його літак був збитий і упав в оз. Мойнаки. Згодом усіх крим. татар депортували, а сюди переселили декілька десятків родин з Київ. і Кам’янець-Поділ. (нині Хмельн.) обл. 1960 у Вітиному споруджено та сформовано 85-й радіотех. центр далекого зв’язку з косміч. об’єк­тами (від 1996 – Космічних засобів управління та випробувань Національний центр, що 2014 передислоковано до Києва). У 1970-х рр. на 3-му майданчику цього комплексу в М. встановлено радіотелескоп РТ-70, що й нині є одним із кращих за тех. характеристиками. 1974 у М. мешкали 1959, 1989 – 2646 осіб. 1989–2014 функціонувало трамвайне сполучення (1,5 км) – від молочнен. пансіонату «Береговий» (збудов. 1966) до пляжу. У березні 2014 М. у складі АР Крим анексовано РФ. Тут функціонують заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури; амбулаторія. Є церква Івана Рильського УПЦ МП.

Статтю оновлено: 2019