Монако | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Монако


Монако

МОНА́КО, Князівство Монако (Monaco, Principauté de Monaco) – карликова держава на півдні Європи. Напіванклав Франції, з якою ме­жує на Пн., Сх. та Зх. (довж. кордону 4,4 км), на Пд. омивається Середзем. морем (протяжність узбережжя 4,1 км). Пл. 2,02 км2. Насел. 37 308 осіб (2016): французів – 47 %, монгасів – 16 %, італійців – 16 %. Адм. поділ: комуни (міста-округи) Ла-Кондаміне (порт), Монте-Карло (старе місто), Фонтвілль (пром. р-н) і 10 р-нів. Офіц. мова – французька. Серед віруючих 82 % складають католики. Грош. одиниця – євро. Від 1911 М. – конституц. монархія під протекторатом Франції з вторин. ознаками дуалізму. Глава держави – князь, який разом з парламентом (Нац. рада) здійснює законодавчу владу. Виконавчу владу реалізує держ. міністр. М. – чл. ОБСЄ (1973), ООН (1993), Ради Європи (2004), ЄС (2000). Назва країни походить від давньої фінікій. колонії Моноїкос. 1215 тер. сучас. М. потрапила під владу Ґенуез. респ. Від 1297 після громадян. вій­ни землі М. належали Ф. Грімальді та його прибічникам. 1489 король Франції надав М. статус франц. протекторату. Від 1524 – під владою Іспанії, від 1641 – знову Франції. 1793 офіційно приєднано до Франції. 1815 М. перейшло під протекторат Сардинії. 1861 Франція визнала незалежність М. 1918 укладено угоду з Францією про захист тер. М. франц. стороною (новий договір підписано 2002). У 1962 прийнято нову конституцію. Князівство знаходиться на березі Ліґурій. моря, у передгір’ях Альп. Найвища точка – 161 м над р. м. на схилах Монт-Анжель в р-ні Ле-Ревуар. Клімат середземноморський з м’якою вологою зимою та теплим і соняч. літом. Середня т-ра січня +8 °С, червня +22 °С. Рослинність субтропічна, зростають кермес. та ка­­м’яні дуби, пінії чорні, маслини, інжир, різновиди рускусу, карлик. пальми, примор. сосни. Водяться дрібні гризуни, їжаки, землерийки, кажани; із птахів – пересмішники, жайворонки, дрозди; з плазунів – степ. гекони, піщані ящірки, ескалуп. змії. Різноманіт. світ комах (богомоли, терміти, метелики, коники, трапляються москіти). Біля берегів М. виловлюють сардини, анчоусів, камбалу, кефаль, лангустів. М. – країна з найвищим ВВП на душу насел. у світі (бл. 30 тис. дол. США). Гол. джерелом розвитку економіки є туризм. Завдяки пільговому податкуванню в М. зосереджено низку офісів міжнар. компаній і банків. Налагоджено вироб-во косметики, фармацевт. препаратів, біотермал. і полігр. продукції, текстилю. У М. вирощують хурму, цитрусові, оливи, інжир, гранати, виноград. Осн. торг. партнери: Велика Британія, Італія, Китай, Німеччина. М. експортує космет. засоби, парфуми, фармацевт. вироби, автозапчастини; імпортує біжутерію, муз. інструменти, одяг, пром. сировину. Визначні пам’ятки: князів. палац у стилі ренесанс 13–19 ст., собор 19 ст. Діють океаногр. музей з великим акваріумом, антропол. доістор. музей; капела Ла-Мізерікорд (17 ст.), опер. театр, на сцені якого співали Н. Мельба, Е. Карузо, Ф. Шаляпін, Л. Паваротті; танцювали В. Ніжинський, Ж. Баланчин, С. Лифар. Функціонує Міжнар. ун-т М. (1986). У Монте-Карло створ. Академію класич. танцю ім. принцеси Ґрейс. Організовують Міжнар. фестиваль любител. театрів (від 1957), Міжнар. цирк. фестиваль (від 1974). У 1865 відкрито найвідоміше казино у Європі «Le Grand Casino de Monte Carlo». Від 1929 проходять автоперегони, від 1955 – етап «Ґран-Прі Монако» чемпіонату «Формула–1». 26 липня 2007 встановлено дипломат. відносини України з М. Першим послом України в князівстві став К. Тимошенко. 2009 підписано договір про взаємну підтримку в міжнар. орг-ціях. 2010 експорт з України у М. складав 7 млн 865 тис. дол. США, імпорт з М. в Україну – 2 млн 462 тис. дол. США. Справами громадян М. в Україні відає посольство Франції у Києві, українців у М. – посольство України у Парижі. З М. пов’язані життя та діяльність астронома Л. Грабовського, гідробіолога Г. Полікарпова; поета Ґ. Аполлінера; скульптора Ц. Ґодебського; співаків О. Алчевського, К. Бельмас, А. Боначича; актора А. Харитонова, артиста балету В. Івануса; дипломата О. Купчишина; громад. діяча М. Терещенка; спортсменок І. Бабакової, А. Матросової.

Статтю оновлено: 2019