Коронавірусна інфекція

Визначення і загальна характеристика

КОРОНАВІ́РУСНА ІНФЕ́КЦІЯ — інфекційна хвороба людей і тварин (ссавців і птахів), яку спричиняють віруси з родини коронавірусів, що поділяються на 4 роди. Епідемічні штами вірусів уналежнено до двох родів — Alphacoronavirus і Betacoronavirus. Їхній генóм пред­ставлений одноланцюговою РНК. Нуклеокапсид оточений білковою мем­браною і ліпідною зовнішньою оболонкою з числен­ними шипоподібними від­ростками (під електрон­ним мікро­скопом вони нагадують корону).

Коронавіруси здатні вражати органи диха­н­ня, травний канал і нервову систему. Первин­на ре­продукція вірусу від­бувається в слизовій оболонці верх­ніх дихальних шляхів і далі може поширюватися на нижні від­діли, спричиняючи роз­виток трахеобронхіту і пневмонії. У більшості хворих людей коронавірусна інфекція пере­бігає легко і проявляється помірною гарячкою, болем у горлі, кашлем; рідше — важко, призводячи до пневмонії різного ступеня тяжкості та, щонайгірше, летальних наслідків.

Патоген­ні для тварин коронавіруси вперше були описані в 1930. Через 30 років (у 1960-х) два штами були ви­знані патоген­ними для людини, зокрема HCoV-229E (альфа-коронавірус) і HCoV-OC43 (бета-коронавірус), які, проте, викликають легку ре­спіраторну хворобу. У 2002–2003 в Китаї коронавіруси спричинили епідемію тяжкого гострого ре­спіраторного син­дрому (SARS). Уважають, що його збудник, SARS-CoV, є похідним від коронавірусів кажанів. Тоді було зареєстровано 8096 хворих. Загальна летальність склала майже 10 % (пере­важно особи старшої вікової групи — понад 60 років). У 2012–2014 в Саудівській Аравії та сусідніх країнах мав місце епідемічний спалах так званого ре­спіраторного син­дрому Близького Сходу (MERS), спричинений вірусом MERS-CoV, що генетично близький до коронавірусів верблюдів. Тоді було зареєстровано 699 лабораторно під­тверджених випадків у людей, померло 34,5 %.

Поява пандемії коронавірусної хвороби 2019

У листопаді 2019 в Китаї було діагностовано перший випадок нової коронавірусної інфекції, збудник якої отримав назву SARS-CoV-2, а хвороба — COVID-19 (акронім від англ. coronavirus disease 2019). Геном цього вірусу на 79,5 % збігається з геномом вірусу SARS-CoV і на 96 % з геномом коронавірусу кажанів. Це дає під­стави вважати, що SARS-CoV-2, збудник хвороби, виник через зооноз (від тварини до людини). Науковці висувають гіпотезу, що вірус най­імовірніше походить від кажанів, який, однак, пере­йшов до людини через проміжного господаря (носія), хоча конкретний вид такого господаря не встановлено.

Пере­дача вірусу від людини до людини від­бувається за допомогою аерозольного і контактного механізмів. На поверх­ні пластику чи металу він може зберігатися до 3 діб, а на деревʼяній — до 4 годин. Екс­перименти з білкового моделюва­н­ня цього коронавірусу показали, що його білок S специфічно звʼязується з білком ACE2 людських клітин, тобто остан­ній є рецептором нового збудника і допомагає йому проникнути в клітину. Вірус може спричиняти легкі або тяжкі форми інфекції з такими симптомами та син­дромами, як гарячка, кашель, пневмонія, діарея, дихальна й ниркова недо­статності.

Епіцентр нової епідемії виник у м. Ухань (Китай), у якому нараховують понад 11 млн жителів (у місті є й Ін­ститут вірусології Китайської академії наук, у звʼязку з чим існують недоведені припуще­н­ня про штучне походже­н­ня вірусу). Наукові дослідже­н­ня 2024 року наводять докази, що вірус вперше зʼявився на прилавках із мʼясом диких тварин цього міста. Спалах хвороби швидко поширився на всі провінції Китаю, згодом — на понад 200 країн.

2 березня 2020 року зафіксовано перший випадок нової коронавірусної інфекції в Україні (м. Чернівці). 11 березня 2020 ВООЗ офіційно ви­знала наявність пандемії COVID-19 у світі й закликала уряди уражених країн за­провадити загальнодержавні карантин­ні заходи. 12 березня 2020 карантин почав діяти в Україні з від­повід­ним комплексом протиепідемічних і профілактичних заходів (закри­т­тя держаних кордонів, шкіл, дитячих закладів, бібліотек, театрів та інших закладів культури, магазинів, за винятком аптек і продовольчих магазинів, скороче­н­ня громадського транс­порту, заборона зі­брань тощо).

Основні симптоми і діагностика коронавірусної хвороби 2019

Інкубаційний період триває 2–14 діб. Основні клінічні симптоми такі:

• гарячка,
• кашель (пере­важно сухий),
• біль у горлі,
• втома,
• задишка (ускладнене диха­н­ня).

Крім того, хворі можуть скаржитися на закладе­н­ня носа, біль у голові та мʼязах, озноб, зрідка на нудоту, блюва­н­ня, пронос. На 3–5-ту добу може при­єд­натися пневмонія. Для важкої пневмонії характерні часте диха­н­ня (>30 за 1 хв) і виражена дихальна недо­статність. Її про­гресува­н­ня може ускладнитися гострим ре­спіраторним дистрес-син­дромом, сепсисом і септичним шоком. Станом на 2020, летальність коливається при­близно від 2,3 % (Китай) до 10 % (Італія). За даними китайських лікарів, у 80 % випадків COVID-19 має легкий пере­біг, у 15 % — тяжкий, у 5 % — дуже тяжкий, тобто небезпечний для життя (легенева недо­статність, септичний шок, поліорган­на патологія). Найтяжче COVID-19 пере­носять хворі з діабетом, серцево-судин­ними про­блемами (перед­усім висока гіпертонія), хронічними захворюва­н­нями органів диха­н­ня (ХОЗЛ, бронхіальна астма, легеневий туберкульоз), цереброваскулярними, онкологічними захворюва­н­нями. Найлегше хворіють діти, найтяжче — літні люди.

Запідозрити COVID-19 можна на під­ставі від­повід­них епідеміологічних і клінічних даних. До уваги беруть факт пере­бува­н­ня пацієнта протягом остан­ніх 14 днів до захворюва­н­ня в країнах або регіонах під­вищеного ризику або спілкува­н­ня з людьми, які мали гарячку та ре­спіраторні симптоми. Крім наведених вище клінічних ознак, пі­до­зрілими на коронавірусну інфекцію треба вважати характерні дані компʼютерної томо­графії легень: множин­ні затемне­н­ня, що нагадують матові скельця, та інфільтрати обох легень й ущільне­н­ня легеневої тканини.

Для лабораторного під­твердже­н­ня діа­гнозу використовують:

• полімеразну ланцюгову реакцію на виявле­н­ня нуклеїнової кислоти коронавірусу в матеріалі від хворого (золотий стандарт),
• швидкий тест на виявле­н­ня антитіл до коронавірусу в крові за допомогою імунохромато­графічного методу (позитивний результат здатен фіксуватися на 5–6-й день від початку захворюва­н­ня).

Від хворих і контактних осіб на дослідже­н­ня забирають мазки з носо- і ротоглотки, мокроти­н­ня, ендотрахеальний аспірат, кров, сечу, кал. Диференційна діагностика перед­бачає за­стосува­н­ня тест-системи для виявле­н­ня вірусів грипу та інших гострих ре­спіраторних вірусних інфекцій, симптоми яких подібні до COVID-19.

Лікува­н­ня і профілактика коронавірусної хвороби 2019

Хворі та контактні особи під­лягають негайній ізоляції. Місцем лікува­н­ня хворих осіб повин­ні бути мельцерівські бокси з ізольованою вентиляцією, герметичні бокси зі зниженим тиском, бокси інтенсивної терапії виділених місцевою владою лікувальних закладів. Медичний персонал користується засобами індивідуального захисту 1–3-го рівнів залежно від виду роботи (хірургічна шапочка, маска медичний ре­спіратор або захисний ре­спіраторний девайс, що покриває все облич­чя, робочий костюм, одноразовий захисний костюм, одноразові захисні рукавиці, захисні окуляри).

Раннє лікува­н­ня може зменшити частоту важких і критичних форм захворюва­н­ня та помʼякшити їх пере­біг. Для цього пропонують протималярійні гідроксихлорохін або хлорохін, комбінований препарат від ВІЛ-інфекції лопінавір / ритонавір, протигрипозний озельтамівір, противірусні препарати широкого спектру дії ремдесивір, нуклекс, протефлазид та ін. Однак ефективність цих препаратів поки що остаточно не доведено, оскільки їх не досліджено за критеріями доказової медицини як ліків від COVID-19. Тому при­значають за­звичай патогенетичну і симптоматичну терапію від­повід­но з клінічними показа­н­нями. При го­строму ре­спіраторному дистрес-син­дромі — тоцилізумаб і метил­преднізолон. У разі при­єд­на­н­ня вторин­них бактерійних і опортуністичних інфекцій — антибіо­тики та інші хіміо­препарати. При гіпоксемії здійснюють оксигенотерапію і штучну вентиляцію легень. Ізоляцію пере­хворілих припиняють після отрима­н­ня двох негативних результатів дослідже­н­ня мазків з носоглотки на РНК коронавірусу.

З метою профілактики інфікува­н­ня й пошире­н­ня хвороби ВООЗ рекомендує вживати такі заходи: мити руки з милом (не менше 30 с) і обробляти їх спиртовим антисептиком, не торкатися очей, носа й рота брудними руками, за­стосовувати медичні маски, уникати спожива­н­ня сирих або недо­статньо термічно оброблених продуктів тварин­ного походже­н­ня, оминати людні місця. У разі пі­дозри в себе коронавірусної інфекції МОЗ радить невід­кладно звернутися до свого сімейного лікаря або на «гарячу лінію».

Специфічної профілактики COVID-19 не існує, проте науковці зі всього світу за­пропонували низку вакцин. Ефективними серед них ви­знано мРНК-вакцини, що були роз­роблені завдяки від­кри­т­тям щодо модифікації нуклеотидних основ (за ці від­кри­т­тя у 2023 р. присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини).

Кінець пандемії коронавірусної хвороби 2019

5 травня 2023 року ВООЗ оголосила про заверше­н­ня режиму над­звичайної ситуації, викликаної пандемією коронавірусної хвороби 2019. Це ріше­н­ня ухвалено після 15-го засі­да­н­ня Комітету з над­звичайних ситуацій ВООЗ; за­значено, що інфекція вже не становить такої за­грози здоровʼю населе­н­ня у країнах світу завдяки під­вищен­ню стійкості імунітету, зменшен­ню смертності та навантаже­н­ня на національні системи охорони здоровʼя. Водночас наголошено, що це не означає закінче­н­ня COVID-19 як глобальної за­грози. Вірус продовжує циркулювати, можуть зʼявлятися нові штами, спричиняючи сплески захворюваності та смертності.

В Україні 1 липня 2023 року ріше­н­ням КМУ завершено карантин­ні заходи, встановлені для запобіга­н­ня поширен­ню COVID-19. Водночас уряд й надалі рекомендує вакцинацію як ефективний засіб проти вірусу, а пункти вакцинації залишаються до­ступними для громадян​. За час пандемії в Україні зареєстровано понад 5,5 млн випадків захворюва­н­ня на коронавірусну хворобу, з них 2% — летальні, у світі — понад 760 млн, з них 0,9% — летальні.

COVID-19 станом на 29 серпня 2025

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю