Мудрий Софрон

Визначення і загальна характеристика

МУ́ДРИЙ Софрон (Степан-Василь; 27. 11. 1923, м. Золочів, нині Львів. обл. — 31. 10. 2014, Івано-Франківськ) — церковний діяч УГКЦ. Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2013) ступ. Закін. нар. школу в Золочеві (1938). У 1944 емігрував до Німеч­чини, згодом — до США. 1949 вступив до новіціату монастиря ЧСВВ у м. Давсон (шт. Пенсильванія), 1950–52 ви­вчав схоластику у м. Мондер (Канада), 1952–55 — філософію у м. Ґлен-Коув (шт. Нью-Йорк). 1955 прийняв чернечий постриг. У Папському Григоріан. університеті здобув ступ. магістра богословʼя (1958), у Папському Латеран. університеті та Папському ін­ституті Сх. Церков (усі — Рим) — докторат із римського і каноніч. права (1963) і ступ. магістра каноніч. права Сх. Церков (1969). У 1958 рукопоклад. на священика. 1960–74 — віце-ректор, 1974–94 — ректор Укр. Папської колегії св. Йосафата (Рим); водночас 1965–94 — спів­роб. укр. секції Ватикан. радіо; 1968–94 — проф. Ін­ституту каноніч. права Сх. Церков; 1971–91 — чл. комісії для під­готовки Кодексу канонів Сх. Церков. 1994 повернувся в Україну і став ректором Івано-Фр. теол.-катехит. ін­ституту (нині богослов. університет). Від 1995 — протосинкел (ген. вікарій), від 1996 — єпис­коп-коадʼютор, від 1997 — єпис­коп Івано-Фр. єпархії. Зробив знач. внесок у її становле­н­ня: повернув будинок для консисторії, роз­будував єпис­коп. резиденцію, рукопоклав 130 священиків. Від 2005 — на спокої. Похов. у крипті собору Воскресі­н­ня Христового (Івано-Франківськ).

Пр.: De transitu ad alium ritum. Romae, 1973; Проповід­ництво і катехитика. Рим, 1993; Нарис історії Церкви на Україні. Рим; Л., 1995; Словник Біблійного Бого­слівʼя. Л., 1996; Короткий теологічний словник. Л., 1996 (спів­­авт.); Короткий коментар до Кодексу канонів Східних Церков. Ів.-Ф., 2000; Під опікою Божого Провиді­н­ня. Ів.-Ф., 2008.

Р. І. Делятинський, О. І. Єгрешій

Завантажити статтю