Кіріл - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіріл

КІРІ́Л (Кирилл; Гундяев Владимир Михайлович; 20. 11. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський церковний діяч. Патріарх Московський і всієї Русі. Глава РПЦ. Відзнач. багатьма держ. і церк. нагородами різних країн. Працював техніком-картографом Ленінгр. комплекс. геол. експедиції Пн.-Зх. геол. упр. (1962–65). Закін. Ленінгр. духовні семінарію (1967) та академію зі ступ. канд. богослов’я (1970), залиш. професор. стипендіатом. 3 квітня 1969 з рук митрополита Ленінградського і Новгородського Никодима (Ротова) прийняв чернечий постриг; 7 квітня того ж року рукопоклад. у сан ієродиякона, 1 червня – ієромонаха. 12 вересня 1971 возвед. у сан архімандрита. 1970–71 – викл. і пом. інспектора Ленінгр. духов. шкіл, секр. митрополита Ленінградського і Новгородського Никодима (Ротова); 1971–74 – представник РПЦ на Всесвіт. Раді Церков у Женеві; 1974–84 – ректор Ленінгр. духов. академії та семінарії. 14 березня 1976 хіротонізов. на єпископа Виборзького, вікарія Ленінгр. єпархії. 9 вересня 1977 возвед. у сан архієпископа. 1978–84 – кер. патріарших приходів у Фінляндії. 26 грудня 1984 хіротонізов. на єпископа Смоленського і Вяземського (від 1989 – єпископ Смоленський і Калінінградський). Від 1989 – голова синодал. Відділу зовн. церк. зв’язків, постій. чл. Священного Синоду. 25 лютого 1991 возвед. у сан митрополита. 27 січня 2009 на Помісному Соборі РПЦ обраний Патріархом Московським і всієї Русі. Протягом остан. 4-х р. багато разів відвідував Україну. Під час його упр. РПЦ утвор. 9 нових єпархій, зокрема Дніпродзержинську та Царичанську (2010). У 2009 обраний почес. д-ром богослов’я Київ. духов. академії і семінарії УПЦ МП, 2010 – почес. д-ром Одес. юрид. академії та Дніпроп. ун-ту. Обстоює геополіт. концепт «Русский мир», що ґрунтується на 3-х складових: православ’я; рос. культура; спіл. істор. пам’ять і спіл. погляд на сусп. розвиток. Неприхильно ставиться до укр. церк. автокефалії та до діяльності УГКЦ.

Пр.: Слово пастыря. Бог и человек. История спасения: беседы о православ. вере. Москва, 2004; 2005; Свобода и ответственность: в поисках гармонии: права человека и достоинство личности. Москва, 2008; Проповеди. 2009–2010. Сергиев Посад, 2010; Тайна покаяния. Великопостные проповеди. 2001–2011. Москва, 2012.

Л. Г. Рева

Стаття оновлена: 2013