Мурал

Визначення і загальна характеристика

МУРА́Л (від іспан. muro — стіна) — художній роз­пис зовнішніх стін будинків. М. як вид сучас. мистецтва споріднений із поперед. про­явом молодіж. субкультури — графіті, роз­вивається від кін. 20 ст., історично є продовже­н­ням монументального живопису (його виконували в екс­терʼєрі або інтерʼєрі й під­порядковували архіт. формам). За технікою викона­н­ня М. змінив традиц. енкаустику, мозаїку, стінопис, фреску, альсеко, кле­йові й олійні фарби на акрил, синтет. фарби, цифр. друк тощо. Сучас. вулич. стінопис у містах України подекуди виконує декор. роль, прикрашаючи р-ни з одноманіт. арх-рою, надаючи їм індивід. рис. Збільше­н­ня кількості М. повʼязане зі зміною парадигм у світ. малярстві, з концепцією інтер­активності з глядачем. Художники street art (вулич. мистецтва) виносять твори у публіч. про­стір, долаючи галерейну за­мкненість. У великих містах (Берлін, Нью-Йорк, Мехіко, Токіо, Лондон, Прага, Лісабон та ін.) роз­маї­т­тя М. — із вигадливими композиціями в різних стилях і техніках викона­н­ня. За декілька десятиліть до того у містах панували зображе­н­ня графіті. Пере­важно це були стилізов. написи спреєвими балончиками, в які художники вкладали потаєм. зміст свого самоствердже­н­ня, обираючи псевдоніми. Про­йшовши етап конфліктів із поліцією та власниками будинків, деякі талановиті художники отримали ви­зна­н­ня (як Бенксі, від якого європейці чекали нових креатив. трафаретів на актуал. теми). Завдяки таким гра­фітістам 1980-х рр., як Ж.-М. Баскія та К. Харінґ, street art став одним із найві­доміших напрямів у сучас. мистецтві. Згодом художники все більше зміщували акцент зі слів на зображе­н­ня, на які зріс попит, зʼявилися замовле­н­ня від забудовників. У муралістів здебільшого збереглася традиція символіч. псевд., під якими може працювати декілька митців. Мас­штабні зображе­н­ня остан. часів мають деякі спіл. риси з творами мексикан. муралізму (мист. течія виникла в Мексиці на хвилі рев. подій 1910–17; її фундатори Д. Рівера, Х. Ороско і Д. Сікейрос протягом десятиліть створювали монум. настін­ні твори рев. тематики, за­стосовуючи нові екс­перим. художні засоби й збагативши світ. мистецтво). У своїй найкращій тенденції М. сприяє швидкій взаємодії з широким загалом, аби донес­ти най­актуальніші й злободен­ні прояви сучас. буття (медитат. спо­гля­да­н­ня вічності, гостра сатира, помилки політиків). Найбільший епіч. М. у світі — «Велика Стіна Лос-Анджелеса», присвяч. історії Каліфорнії (започатковано 1976 на бетоні вздовж річки, роз­пис бл. 1000 м; авторка Дж. Бака залучає до виконав. робіт значну кількість містян). В Україні після періоду спреєвих написів графіті (кін. 1990-х рр. — поч. 2000-х рр.) на­став час знач­них за роз­міром настін. кар­тин-М. Чимало ві­домих митців виконали роз­писи в містах України. Так, роз­пис у Києві на стіні Печер. рай­управлі­н­ня поліції «Пов­стати з пилу», виконаний амер. художницею під псевд. BKfoxx, потрапив 2017 до Топ-7 за версією між­нар. ви­да­н­ня Street- Art.Today (Амстердам). Художник М. Руда з Коста-Рики створив М., присвяч. поезії Лесі Українки. Укр. майстрів за­прошують виконати М. у США, Мексиці, Бразилії, Марок­ко, Португалії, Франції, Німеч­чині, Іспанії, Данії, Польщі, Індії, Австралії та ін. Сайт ISSA (I Support Street Art) регулярно здійснює огляди мистецтва М. у світі, до кращих потрапляли роботи з України. Від 2010 від­буваються фестивалі вулич. мистецтва в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Сумах, Камʼянець-Подільському (Хмельн. обл.) та ін. містах, на яких М. створюють художники з України та ін. країн. Після Революції Гідності 2014 спонтан­но зʼявилося чимало творів вулич. мистецтва. У тематиці М. від­ображено на­строї нац. під­несе­н­ня, роз­роблено візуал. коди та символіку влас. культури. Нар. герой воїн-козак, який бореться зі змієм, — укр. св. Георгій — надихнув чимало художників. М. із цим сюжетом створила група Interesni Kazki у складі В. Манжоса та О. Бордусова в Києві. Художник із Лісабона Vhils (А. Фарту) викарбував на стіні порт­рет одного з перших Героїв Небес. сотні — С. Нігояна. Згодом утворилися вели­кі обʼ­єд­на­н­ня муралістів, напр., «DynamicUrbanCultureKy­iv», «Mu­ralSocialClub» (куратори О. Сос­нов, Ю. Островська), «ArtUnited­Us» (куратор Г. Лероса), які ініцію­вали в столиці між­нар. урбаніст. арт-фестивалі. У реалізації про­ектів допомагає ко­лишня сумчанка М. Піфарет­ті. У Сумах став ві­домим проект street art «Urban Lys» за під­тримки посольства Швейцарії в Україні, у Камʼянець-Подільську — фестиваль «Respublica». Несанкціонов. творчість не зав­жди має належ. рівень виконан­ня або не задовольняє містян, вони інколи збирають під­писи «проти» або ж просто знищують М., як це сталося в Харкові та Одесі з роботами Г. Зіньковського. Інколи пита­н­ня щодо доцільності М. вирішували в суді. Так від­новив свою роботу автор (псевд. Sociopath) стертих графіті на вул. М. Грушевського в Києві. Їхня цін­ність насамперед не в естет., а в істор. плані, адже ці графіті із зображе­н­нями Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та патріот. закликами надихали учасників Революції Гідності. М. із порт­ретами цих істор. осіб зʼявилися в багатьох містах України. Деякі художники (напр., О. Никитюк із Він­ниці) ви­ступають не тільки за свободу самовираже­н­ня, а й сприйня­т­тя. Вони ініціюють опитува­н­ня мешканців перед тим, як за­пропонувати їм М. Далі художник подає ескіз до міської влади, яка видає до­звіл на легал. роз­мальовува­н­ня будинку. За­звичай, містяни позитивно спри­ймають увіковічне­н­ня ві­домих істор. осіб та улюблених акторів і спів­аків. Одним із перших М. у Сумах присвятили його засн., полковнику Сум. козац. полку Г. Кондратьєву. У Ново­граді-Волинському Житомир. обл., де народилася Леся Українка, зʼявився М., присвяч. поетесі. У Києві створили М. із порт­ретами М. Грушевського, П. Скоропадського, Папи Римського Івана-Павла ІІ, у Львові — І. Пулюя, у Харкові — Ю. Гагаріна, Л. Бикова, К. Шульженко, Кузьми Скрябіна та ін. Чимало М. створ. в абстракт. або сюр­реаліст. стилях, без конкрет. зміст. сюжету, що роз­раховане на багаторазове спо­гля­да­н­ня й неод­но­значну інтер­претацію. Це одна з рис, що сут­тєво від­різняє сучасні М. від стінописів рад. часів. М. попри значні роз­міри не завжди можна зарахувати до монум. мистецтва з його характер. узагальненими формами, велич. й під­несеними за на­строєм. Натомість частіше бачимо ніби випадкову мить, зафіксовану фото­графією, або збільшену ліричну листівку, тому нерідко М. називають мас­штаб. малюнками. Таким чином, міський про­стір ніби зменшується, оскільки набуває рис квартирності, у пер­спектив. скорочен­ні вулиці роз­мір зображе­н­ня втрачає значе­н­ня. Поява М. впливає на на­стрій та самосві­домість містян; завдяки цікавим сюжетам зʼявилися нові турист. маршрути містом для їх огляду. М. під­німають соц. активність і впливають на громадян. позицію населе­н­ня.

Літ.: Мусієнко Н. Мистецтво Май­дану. К., 2015; Лерос Гео. Kyiv Street Art. Vol. 1–2. Л., 2017–18; Шевченко Е. Сумские муралы и муралисты // Панорама. 2017, 22 нояб.; I. Golovakha. An interview with Ukrainian muralist Vladimir Manzhos. The Ukrainian: Life and Culture. Arlington, 2018. Vol. 1, № 2; Ніколаєва Н. Street art у Києві // ОМ. 2018. № 3; Богатова Ю. Мистецтво, яке змушує нас міркувати // Там само.

О. Є. Голуб

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю