Кіровоградський обласний краєзнавчий музей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіровоградський обласний краєзнавчий музей

КІРОВОГРА́ДСЬКИЙ ОБЛАСНИ́Й КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Створ. 1883 як істор.-геогр. музей при Єлисаветгр. земському реал. уч-щі (нині Кіровоград) з ініціативи етнографа, історика, археолога В. Ястребова. Після його смерті від грудня 1898 не діяв. Подальша історія пов’язана з ім’ям громад. діяча, краєзнавця П. Рябкова. 1913 за його безпосеред. участі відновленням музею займалося Т-во розповсюдження писемності. Однак 1-а світ. війна, рев. події 1917 та воєнні дії 1918–20 завадили цьому. Удруге відновлювати музей почали 1920 при Ком-ті агітац. пропаганди (зав. М. Пашковський), але через рік приміщення було передано Держ. банку. 1922 на основі уцілілих колекцій створ. істор.-археол. (зав. П. Рябков) і природн.-істор. (зав. Д. Карабінович) музеї. Ниніш. К. о. к. м. веде свою історію від останнього, а на базі першого 1924 відкрито музей Революції (знищений під час нім.-фашист. окупації). Від 1929 – Округ. істор.-археол. музей, від 1939 – сучасна назва. К. о. к. м. розташ. (від 1929) у колиш. особняку підприємця О. Барського (кін. 19 – поч. 20 ст., арх. О. Лишневський, виконаний у стилі модерну з елементами еклектизму). Під час 2-ї світ. війни втрачено понад 10 тис. од. зберігання. 1946 знову відкрито для відвідувачів. До складу К. о. к. м. входять філія – «Хутір Надія» Музей-заповідник І. Тобілевича (с. Миколаївка Кіровогр. р-ну, засн. 1956) та на правах відділу – Кропивницького М. Меморіальний музей (1982). Музейне зібрання перевищує 80 тис. предметів (з них понад 56 тис. – осн. фонду) з історії, археології, етнографії та природи краю від найдавніших часів до сучасності. Особливу цінність мають палеонтол. і археол. знахідки на тер. Кіровоградщини, зокрема трипіл., кіммерій. і скіф. культур, колекції зброї, предмети етнографії. Представлено одну з найбільших в Україні колекцій скіф. кам’яних баб. Зберігаються мемор. речі, документи і прижиттєві видання театр. діячів з родини Тобілевичів (І. Карпенка-Карого, М. Садовського, П. Саксаганського, М. Садовської-Барілотті), М. Кропивницького та його рідних і близьких, письменників Ю. Яновського, Дем’яна Бєдного, І. Микитенка, О. Журливої. 1994 музей успадкував колекцію відомого збирача старожитностей О. Ільїна (бл. 5 тис. предметів – шедеври іконопису та сакрал. мист-ва 16–19 ст., сріб. кухоль роботи І. Равича поч. 18 ст., твори живопису, скульптури, меблі різних епох і стилів). Музей здійснює роботу з організац.-метод. забезпечення музей. справи, обліку 4734 пам’яток історії та культури, опікується розвитком і діяльністю 149-ти музей. закладів в області. 1970 під час святкування у музеї 125-річчя від дня народж. І. Карпенка-Карого започатковано щорічне свято театр. мист-ва «Вересневі самоцвіти», яке від 1990 стало Всеукраїнським. 1993 музей ініціював заснування щоріч. обл. краєзнав. премії ім. В. Ястребова. Дир. – Т. Григор’єва (від 1995).

Літ.: Кіровоградський краєзнавчий музей: Путівник. Дн., 1969; Пархомчук В. Р. Історико-географічний музей наочних посібників в Єлизаветграді // Музеї України ХІХ – початку ХХ століть. К., 2005.

Н. В. Сліпченко

Стаття оновлена: 2013