Кіровськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіровськ

КІ́РОВСЬК (до 1944 – Голубівський Рудник) – місто обласного значення Луганської області. Кіров. міській раді підпорядк. Донец. (смт Донецький), Новотошків. (смт Новотошківське) та Червоногвардій. (смт Червоногвардійське, с-ща Криничне і Тавричанське) селищні ради. Знаходиться на р. Лугань (притока Сіверського Дінця), за 70 км від обл. центру та за 4 км від залізнич. ст. Голубівка. Пл. 28,4 км2. Насел. 35 199 осіб (2001, складає 85,2 % до 1989): українців – 50,1 %, росіян – 45,5 %, білорусів – 1,6 %, татар – 1,1 %, проживають також молдовани, чуваші, євреї, болгари, вірмени. Тер. міста було заселено ще у 3–1 тис. до н. е., про що свідчать розташ. на його околицях кургани. Історія К. розпочинається 1764 із заснування с. Голубівка полковником рос. армії П. Голубом. Першими поселенцями його були привезені з центр. р-нів Рос. імперії кріпаки. У 1830-х рр. тут виявлено поклади кам’яного вугілля, а у 2-й пол. 19 ст. закладено великі шахти. Водночас поруч із Голубівкою виникло робітн. с-ще Голубівський Рудник. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 12 липня 1942 до 3 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. 4 вересня 1944 шахтар. с-ще Голубівський Рудник перетворено в Голубів. р-н м. Кадіївка (нині Стаханов). Від 1962 – місто із сучас. назвою. 1897 мешкало бл. 3,8 тис., 1939 – 26,5 тис., 1959 – 42,3 тис., 1979 – 40 тис., 1998 – 37,7 тис. осіб. У рад. період у місті працювало понад 10 вугіл. шахт (усі ліквідовані через нерентабельність). Остан. часом діючі шахти були підпорядк. держ. підпр-ву «Луганськвугілля» (до 1973 – тресту «Кіровськвугілля», до 1998 – ВО «Стахановвугілля»). Серед шахт, закритих після 2000, – «Луганська», «Бежанівська», ім. Кірова (введено в дію 1888), «Голубівська» (1939), «Пролетарська» (1964). У К. – 11 заг.-осв. шкіл, г-зія, ПТУ, транспорт. технікум; 6 Палаців культури та клубів, 3 школи мист-в, краєзнав. музей, 38 б-к, картинна галерея; 2 міські лікарні, дит. лікарня, стоматол. поліклініка; ДЮСШ; готель; відділ. 5-ти банків; парк. Виходить г. «Рабочее слово». Реліг. громади: УПЦ МП, свідків Єгови, євангелістів християн-баптистів. Встановлено меморіал Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – ортопед-травматолог, чл.-кор. АМН СРСР В. Чаклін, економіст В. Базилевич, фізіолог Л. Жаліло; поет А. Медведенко; архітектор І. Косаревський, графік, різьбяр А. Бондар; диригент, нар. арт. України В. Палкін, композитор, засл. діяч мист-в України О. Скрипник; Герої Рад. Сою- зу В. Колядін і Г. Батаршин. У 1920-х рр. у Голубівському Руднику працював учителем нар. школи майбут. нар. арт. СРСР, співак І. Паторжинський. На сцені шахтар. клубу він поставив свою першу оперу «Наталка Полтавка». З К. пов’язані життя та діяльність поета Ю. Сліпка та журналіста Є. Вербила.

Г. І. Тернавська

Стаття оновлена: 2013