Кіровськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіровськ

КІ́РОВСЬК (до 1940 – Попівка, до 1964 – Кірове) – селище міського типу Краснолиманського району Донецької області. Селищ. раді підпорядк. с. Торське. Знаходиться на р. Жеребець (притока Сіверського Дінця), за 115 км від обл. центру, за 12 км від райцентру, за 10 км від залізнич. ст. Ямпіль. Пл. 1,3 км2. Насел. 2920 осіб (2001, складає 86,5 % до 1989), переважно українці та росіяни. В околицях с. Торське виявлено поселення доби бронзи та скіфів, а також 2 поховання кочівників 9–13 ст. Засн. у 1730-х рр. селянами-втікачами з Слобожанщини. За нар. переказами, сюди вивозили пасіку ямпіл. священослужителя (звідси й перша назва – Попівка). За переписом 1906 у селі мешкало 6,4 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1938 – смт. Від липня 1942 до лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 1200 кіровців, з них 720 загинуло. 1970 тут мешкало бл. 4 тис., 1979 – 3,7 тис., 1999 – 2,9 тис. осіб. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікарня, фельдшер.-акушер. пункт. Діють Свято-Георгіїв. і Свято-Вознесен. церкви, а також реліг. громада євангел. християн-баптистів. Встановлено обеліски воїнам-визволителям і воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі механізації с. госп-ва М. Діденко, письменник П. Рєзников, Герої Рад. Союзу П. Зубенко, К. Усенко та Л. Усенко.

В. О. Токмакова

Стаття оновлена: 2013