Кіровське - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіровське

КІ́РОВСЬКЕ (до 1945 – Іслам-Терек) – селище міського типу АР Крим, райцентр. Знаходиться за 100 км від Сімферополя та за 20 км від автомагістралі Сімферополь–Новоросійськ. Пл. 5,9 км2. Насел. 7465 осіб (2001, складає 97,9 % до 1989), переважно росіяни, крим. татари та українці, проживають також білоруси, греки, молдовани, вірмени, поляки. Залізнична станція. У околицях сучас. смт виявлено кремнієві знаряддя праці та кургани епохи бронзи (2 тис. до н. е.). Уперше Іслам-Терек (Іслам-Дерек) згадується у писем. джерелах 1783. До приєднання Криму до Рос. імперії входив до складу Ески-Крим. кадилика Кефін. каймаканства. У 1840-х рр. на землях Іслам-Терека виникла нім. колонія. Згодом від неї відокремилися висілки, які отримали назву Нейдорф. 1864 в Іслам-Тереці у 20-ти дворах мешкало 128 осіб. Наприкінці 1880-х рр. тут нараховувалося 209, 1915 – 212 жит. У 1890-х рр. за 1 км від села розпочалося буд-во залізниці. 1895 побудовано залізничну станцію, при якій виник насел. пункт (згодом приєднано до Іслам-Терека). У січні 1918 в селі встановлено більшов. владу. 1921–25 Іслам-Терек входив до різних сільс. рад. Від 1925 – центр сільс. ради. 1926 мешкало 376 (268 німців, 60 росіян, 14 українців, 7 крим. татар), 1939 – 1892, 1959 – бл. 5,5 тис., 1970 – 5,6 тис., 1979 – 6,7 тис. осіб. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1935 – райцентр. Від 2 листопада 1941 до 13 квітня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. 1944 сюди прибула значна кількість переселенців з Курської, Тамбов., Орлов. обл., Краснодар. краю (усі – РФ), Київ. обл. Від 1945 – сучасна назва. Від 1958 – смт. 1962 у К. збудовано рай. електростанцію, комбікорм. з-д, хлібозавод. Нині у смт пром. підпр-ва не працюють. Основу економіки складають заклади торгівлі, громад. харчування, сфери послуг. У К. – 2 заг.-осв. школи, дитсадок, міжрегіон. притулок респ. значення для неповнолітніх; центр дит. творчості, рай. Будинок культури, кінотеатр, центр. рай. б-ка, дит. б-ка, муз. школа; центр. рай. лікарня з поліклінікою; ДЮСШ; готель; відділ. 2-х банків. Функціонують 9 колективів худож. самодіяльності. Виходить г. «Кировец». Реліг. громади: православна, мусульманська, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Встановлено меморіал «Скорботна мати» на брат. похованні невідомих рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світ. війни. До війни між СРСР і нацист. Німеччиною у Кіров. МТС працював Герой Рад. Союзу І. Красносельський.

Є. В. Равич, А. Р. Халітов

Стаття оновлена: 2013