Кіровське - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіровське

КІ́РОВСЬКЕ (до 1938 – Обухівка) – селище міського типу Дніпропетровського району Дніпропетровської області; західне лівобережне передмістя Дніпропетровська. Кіров. селищ. раді підпорядк. с. Горянівське. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Дніпродзержинське водосховище), у місці впадіння в нього Орелі, за 25 км від обл. центру, за 20 км від залізнич. ст. Нижньодніпровськ і за 10 км від залізнич. ст. Балівка. Пл. 14,9 км2. Насел. 8249 осіб (2001, складає 101,8 % до 1989), переважно українці. Має сполучення з Дніпропетровськом автомоб. і річк. видами транспорту. На тер. К. досліджено кілька поселень доби бронзи, катакомб. і зруб. культур (кін. 3 – поч. 1 тис. до н. е.). Тут знайдено 2 скарби бронз. виробів – серпи, кинджали, сокири. За твердженням переваж. більшості дослідників, с. Обухівка засн. у 2-й пол. 18 ст. Водночас існують припущення про більш давню його історію. Зокрема, за нар. переказами, тут був хутір козака А. Обуха ще в період Визв. війни під проводом Б. Хмельницького. Обухівка входила до Оріл., а згодом – до Протовчан. паланок. У 19 – на поч. 20 ст. – село Кам’ян. волості Новомоск. пов. Катеринослав. губ. 1886 в Обухівці нараховувався 351 двір, мешкало 1930 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 1938 – смт із сучас. назвою. У цьому ж році приєднано с. Сугаківка. Від серпня 1941 до жовтня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. У 19 ст. гол. водоймою було оз. Чередницьке (Шпакове). 1964 під час буд-ва Дніпродзерж. ГЕС для Орелі прокладено нове русло, на 70 км нижче за течією від старого, внаслідок чого поруч із К. виникла нова приміс. рекреац. зона Дніпропетровська з базами та будинками відпочинку, дачними с-щами. Відтоді влітку від Дніпроп. річк. вокзалу в напрямку обухів. плавнів щоденно відправлялася величезна кількість катерів (інтенсивність судноплавства значно впала наприкінці 1990-х рр.). 1990 на базі заказників Таром. уступ і Обухів. плавні утвор. Дніпровсько-Орільський природний заповідник. 1959 у К. мешкало 7,9 тис., 1970 – 7,3 тис., 1979 – 7,6 тис., 1999 – 7,9 тис. осіб. Нині 95 % насел. смт працює у Дніпропетровську. У К. – 2 середні школи, дитсадок; Будинок культури, 2 б-ки; мед. амбулаторія, фельдшер. пункт; у с. Горянівське – середня школа; фельдшер.-акушер. пункт. Діють 4 реліг. громади УПЦ МП. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, скорбот. матері, пам’ят. знак жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців – художник В. Гура.

В. Л. Вілько

Стаття оновлена: 2013