М’ясоєдов Іван Григорович

Визначення і загальна характеристика

МʼЯСОЄ́ДОВ Іван Григорович (псевд. — Евгений Зотов; 30. 09 (12. 10). 1881, Харків — 27. 07. 1953, Буенос-Айрес) — графік, живописець, спортс­мен. Син Г. Мʼясоєдова. Навч. у Моск. училищі живопису та архітектури (1896–1901), приват. худож. школі в Полтаві (1894–95), С.-Петербур. АМ (1903, викл. Д. Кардовський; 1907–09, викл. В. Мате, Ф. Рубо). Був одним із перших у Росії та Україні культуристів, за­ймався важкою атлетикою. 2-й приз у серед. ваговій категорії на Всерос. чемпіонаті з важкої атлетики (1901). 1-а премія конкурсу ім. А. Куїнджі (1910). Пропагуючи красу тіла, опублікував «Манифест о наготе» у зб. «Нагота на сцене» (С.-Петербург, 1911). Створив цикл замальовок Бородін. поля для панорами «Бородінська битва» Ф. Рубо (1910). Спів­працював із моск. ж. «Вершины», «Неделя», «Огонек». Від 1921 — у Німеч­чині. Малював тварин у Берлін. зоопарку, кіноплакати для студії «Metro Goldwin Mayer», виконав ескізи настін. роз­пису «Воскресі­н­ня Христа» (1928), писав порт­рети та пейзажі з но­стальгій. мотивами України, картини на міфол. теми, порт­рети, пейзажі, за­ймався ужитк. графікою. Оселився 1938 у Вадуці (князівство Ліхтенштейн). 1939 написав порт­рет князя Франца-Йозефа ІІ Ліхтенштейнського. 1951 виконав на замовле­н­ня уряду серію «Офорти із 11 общин Князівства Ліхтенштейн». Учасник ви­ставки «Художники Москви — жертвам вій­ни» (1915–16, оформив для неї плакат). Персон. — у Вадуці (1940, 1952, посмертні — 1959, 1986, 1997–98), Москві (посмертна, 1998). Ви­їхав 1953 до Арґентини. Роботи зберігаються у створ. 1981 Фонді Є. Зотова у Вадуці (понад 3 тис.), Полтав. ХМ, ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург). 1993 на будинку, де М. жив у Вадуці, встановлено мемор. дошку.

Тв.: живопис — «Автопорт­рет» (поч. 20 ст.), «Кентавромахія», «Від­починок амазонок після бою», «Битва за тіло Патрокла», «Боротьба Тесея з кентаврами», «Полтавський пейзаж» (усі — 1910–20-і рр.), «Від­ступ німецьких уланів», «Загибель німецького улана» (обидва — 1914), «Овочі» (1953); серія пейзажів «12 провінцій Ліхтенштейну» (1952–53).

Літ.: Брешко-Брешковский Н. Первые из лучших // Бирж. вѣдомости. 1911, 12 фев.; Кузьмин Е. Письмо изъ Киева // Апол­лонъ. 1913. № 2; Шлеев В. Наш Иван Мясоедов в Лихтенштейне // Филателия. 1992. № 3; Коваленко А. Жизнь-легенда // Художник. 1993. № 1/2; Иван Мясоедов // Евгений Зотов. Путь скитаний: Каталог вы­ставки. Берн, 1998; Коваленко А. Иван Мясоедов — художник Серебряного века. Св., 1998; Його ж. Творча спадщина І. Г. Мʼясоєдова (Дослідж. методу стилетворе­н­ня в укр. образотвор. мистецтві поч. ХХ ст.). Л., 2000.

С. М. Бушак

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю