Кривошеїн Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кривошеїн Олександр Васильович

КРИВОШЕ́ЇН Олександр Васильович (19(31). 07. 1857, Варшава – 28. 10. 1921, Берлін) – політичний діяч. Закін. С.-Петербур. ун-т (1881) зі ступ. канд. права. Працював юрисконсультом Пн.-Донец. залізниці; від 1884 – у мін-ві юстиції Рос. імперії; від 1887 – у земському відділі МВС; від 1896 – пом. нач., від 1904 – нач. Переселен. упр. МВС; від 1906 – товариш (заст.) міністра фінансів Рос. імперії; 1908–15 – Головноуправляючий землеуст­­роєм і землеробством, займав­­ся практ. запровадженням Столипін. аграр. реформи. У роки 1-ї світ. війни очолював групу міністрів, які намагалися спиратися на підтримку ліберал. громадськості й враховувати у діяльності цар. уряду позицію Прогресив. блоку. 1915–17 – головноуповноважений т-ва Чер­­воного Хреста. Навесні 1918 очо­­лив у Москві «Правий центр», що об’єднував консерватив. політиків, які орієнтувалися на спів­­працю з Німеччиною. З поч. біль­­шов. терору у липні того ж року переїхав до Києва. Був головою Ясської конф. країн Антанти 1918, одним з організаторів антибільшов. «Ради держ. об’єдн. Росії» (заст. голови). У грудні 1919 – лютому 1920 – нач. упр. постачання уряду А. Денікіна. У червні 1920 на запрошення П. Врангеля прибув у Севастополь і був признач. пом. головнокомандувача Руської армії з цивіл. справ, керував проведенням аграр. реформи. Після поразки Білого руху емігрував, жив у Великій Британії, Франції, Німеччині.

Літ.: Кривошеин А. К. Александр Васильевич Кривошеин. Судьба российского реформатора. Москва, 1993.

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2014