Наумов Павло Семенович

Визначення і загальна характеристика

НАУ́МОВ Павло Семенович (псевд. — За­ступець; 18(30). 12. 1884, с. Козацьке, нині Бобровиц. р-ну Черніг. обл. — 01. 02. 1942, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — живописець, графік, художник театру, педагог. Чоловік В. Наумової-Царевської. Навч. 1897–99 у худож. майстерні у м. Ніжин (нині Черніг. обл.), Київ. рисув. школі М. Мурашка (1899–1900) та худож. училищі (1901–04), С.-Пе­тербур. АМ (1904–11; майстерня Д. Кардовського). 1905–06 жив у Києві, де викладав у приват. студії С. Світославського; для ж. «Шершень» створював злободен­ні сатир. малюнки та іл. до зб. «Кобзар» Т. Шевченка (1906, під­писував псевд.). 1907–11 під час щоріч. пере­бува­н­ня у Києві спів­працював із г. «Кіевская мысль» (друкував в її ілюстров. додатках графічні малюнки). Під час 1-ї світової вій­ни — санітар шпиталю. 1911–16 — викладач Школи товариства за­охочува­н­ня мистецтв, 1921–32, 1934–42 — проф. Всерос. АМ у Ленін­граді. Ре­прес. 1932, висланий з родиною на 2 р. в Урал. обл. (РФ). У 1930-х рр. брав участь у реорганізації худож. освіти в Україні. Основні галузі — станк. живопис і графіка, театр.-декорац. мистецтво. Активну ви­ставк. діяльність роз­почав у Києві (1903, 1906, 1908), продовжив у С.-Пе­тер­бур­зі. Шарж на Н. виконала дружина (1910). Роботи зберігаються пере­важно у музеях РФ. Помер під час блокади Ленін­града; похов. у брат. могилі проф. АМ.

Тв.: «Узявшись за плуг...» (1906), «Зжате жито» (1929), «Демонстрація» (1930), «Канів. Тарасова могила» (1935).

Літ.: Кондаковъ С. Н. Юбилѣйный справочникъ Императорской Академіи Художествъ. С.-Пе­тербургъ, 1914. Т. 2; Вы­ставки советского изобразительного искус­ства: Справоч. Москва, 1965. Т. 1; Демченко Е. П. Политическая графика Киева периода революции 1905–1907 гг. К., 1976.

Є. П. Демченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю