Кіцманський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кіцманський район

КІ́ЦМАНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Чернівецької області. Межує з Вижниц., Заставнів., Сторожинец. р-нами Чернів. обл., Чернівцями, Снятин. і Городенків. р-нами Івано-Фр. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 – під румун.-фашист. окупацією. Пл. 0,61 тис. км2. Насел. 72 898 осіб (2001, складає 98,2 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, румуни, молдовани та білоруси. У складі р-ну – м. Кіцмань, смт Лужани та Неполоківці, 43 сільс. насел. пункти. Переважно лежить у Передкарпатті. Поверхня – підвищена хвилясто-пасмова лесова рівнина, значною мірою розчленована, поширені карст. форми рельєфу. Корисні копалини: глини, гравій, буд. піски. Є унікал. Брусниц. родовище мінерал. лікув. вод 3-х типів: сірководнева великої концентрації буковин. «Мацеста»; гідрокарбонатно-хлоридно-натрієва типу «Єсентуки-4»; хлоридно-натрієва типу «Миргородської». У р-ні протікають Прут з притоками Совицею, Черемошем, Брусницею. Ґрунти переважно чорноземні опідзолені, сірі лісові, дернові оглеєні, лучні. Пл. лісів бл. 7 тис. га (дуб, граб, липа, бук, ялина). Об’єкти природно-заповід. фонду: комплексна пам’ятка природи заг.-держ. значення Борівецька, місц. значення заказники Совицький рів (ландшафт.), Неполоківецький, Глиницький (обидва – іхтіол.), Кліводинський, Чорторийський (обидва – орнітол.), пам’ятки природи Дубово-букова ділянка, П’ятсотлітній дуб, Вікові дуби, Реліктові дуби, Два велетні (усі – ботан.), Брусницька мінеральна -31п, -3, -31д, -508, -509, -514, -515, -516, -33Е, Оршовец. мінеральна (усі – гідрол.), Совицькі понори (карстово-спелеол.), заповідні урочища Ринва, Буковий праліс, парки-пам’ятки садово-парк. мист-ва Брусницький, Лужанський, Чорторийський, Оршовецький, дендрол. парки Киселівський «Гайдека» та Нижньостанівецький. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі, Лужанах (держ. підпр-во Лужан. експеримент. з-д), Неполоківцях (держ. підпр-во Неполоковец. комбінат хлібопродуктів, Чернів. гравійно-піщаний кар’єр), селах Киселів (СП «Киселів. цегел. з-д»), Мамаївці (ТОВи «Букофрут», «Укр. продовольча група», «Інтер-Пласт») та Стрілецький Кут (ТОВ «Буковин. цегла»). Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн.-буряківн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 46,5 тис. га, з них орних земель – 35,6 тис. га. Серед найбільших с.-г. підпр-в – «Валявське», «Мамаївське», «Колосок-1», «Зоря», «Агрофірма “Оршівська”». Працюють 162 фермер. госп-ва. Гол. культури: пшениця, кукурудза, цукр. буряк, ріпак, соя. Розвинені садівництво (яблуні, сливи, груші) та овочівництво (помідори, огірки, перець, капуста, цибуля). Пл. садових насаджень 1,8 тис. га, овочевих культур – 920 га. У К. р. – 42 заг.-осв. школи, 26 дитсадків, інтернат для дітей з вадами; 43 заклади культури клуб. типу, 40 б-к, 5 шкіл естет. виховання та 10 їх філій, Кіцманський історичний музей, 24 музей. кімнати, рай. Будинок дит. творчості; центр. рай. лікарня, 2 міські поліклініки, психоневрол. диспансер, бальнеол. лікарня, 6 сільс. лікар. амбулаторій, 5 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 29 фельдшер.-акушер. пунктів; ДЮСШ; відділ. 6-ти банків. Виходить г. «Вільне життя». Сімнадцятьом колективам присвоєно почесне звання «народний». На тер. р-ну – 224 пам’ятки, з них археології – 104, арх-ри – 57, історії та культури – 63. Діють 83 реліг. громади, зокрема УПЦ МП, УПЦ КП, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Пам’ятки культ. арх-ри нац. значення: Успен. церква у Лужанах (найдавніша на Буковині; 1453), Успен. церква у с. Дубівці (1775), Успен. церква у с. Валява (1778), Костянтинів. церква у с. Ошихліби (1779), Микол. церква у с. Берегомет, Успен. церква у с. Глиниця (обидві – 1786), церква Різдва Богородиці у с. Іванківці, Микол. церква у с. Нижні Станівці (обидві – 1794), церква Різдва у с. Шипинці (1812), Успен. церква у с. Оршівці (1850). Серед видат. уродженців – Герой України, співак, режисер, нар. арт. СРСР та України Д. Гнатюк; фізик, чл.-кор. НАНУ К. Товстюк (обидва – с. Мамаївці), фахівець у галузі харч. технологій, акад. УААН Г. Дроник (с. Шипинці), фахівець у галузі топогр. анатомії й оператив. хірургії Ю. Ахтемійчук (с. Ставчани), лікар-терапевт О. Волощук (с. Іванківці), вет. лікар В. Гунчак (с. Борівці), хімік Л. Бачинський (с. Лашківка), фахівці у галузі механіки В. Бербюк (смт Неполоківці), Ю. Подільчук (с. Мамаївці), фахівець у галузі фізики напівпровідників Г. Грушка (смт Лужани), фізик І. Фіщук (с. Кліводин), педагог, політ. діяч Г. Філіпчук (с. Киселів); письменниця, літературознавець Т. Дзюба (с. Брусниця), письменник, публіцист, громад. діяч С. Канюк, письменник, перекладач І. Кушнірик (обидва – с. Малятинці), поет, перекладач О. Масикевич (смт Неполоківці), письменниця З. Мензатюк (с. Мамаївці), поет В. Місевич (с. Шипинці); живописець, засл. художник України В. Кушнірюк (с. Киселів), живописець, засл. діяч мист-в УРСР П. Войновський (с. Хлівище), майстер декор. оброблення металу О. Дідик (с. Киселів), майстер худож. оброблення дерева та металу М. Катеринюк, майстриня худож. вишивки В. Коліщук (обидва – с. Хлівище), графік, живописець П. Видинівський (с. Суховерхів), графік, монументаліст І. Радомський (с. Шишківці), графік М. Харинович (с. Глиниця); кіноактор, сценарист, режисер, засл. арт. УРСР Іван (с. Чортория) та його дружина співачка, нар. арт. України Марія (с. Витилівка) Миколайчуки, хор. диригент, нар. арт. УРСР Є. Савчук (с. Брусниця), диригент, засл. арт. України В. Бобик (с. Ошихліби), продюсер, засл. діяч мист-в України М. Григорій (с. Глиниця), культурно-громад. діяч, засл. діяч мист-в України В. Кошман, співак, композитор М. Гнідий (обидва – с. Валява), брати співак, артист, диригент Денис Руснак і співак Орест Руснак (с. Дубівці), режисер, актор С. Терлецький (с. Брусниця); громад.-політ. діячі Є. Андрейчук (с. Хлівище), Г. Андріящук (с. Берегомет), політ. і військ. діяч П. Войновський (с. Нижні Станівці); церк. діячі УПЦ КП Даниїл (Чокалюк; с. Верхні Станівці) та УПЦ МП Агапіт (Бевцик; с. Давидівці), Антоній (Вакарик; с. Ставчани); легкоатлет (біг) І. Гешко (с. Кліводин), засл. тренер України (легка атлетика, спорт. орієнтування) Д. Тищук (смт Лужани).

Г. О. Дмитрюк

Стаття оновлена: 2013