Кіш Еґон-Ервін

КІШ Еґон-Ервін (Kisch Egon Erwin; 29. 04. 1885, Прага — 31. 03. 1948, там само) — чеський німецькомовний письмен­ник, журналіст. Учасник 1-ї світової війни. Член КП Австрії (1919) та Німеч­чини (1925). Навч. у Праз. вищій тех. школі (1903), слухав лекції з історії нім. літ-ри та історії середньовіч. філософії в Університеті ім. Карла-Фердинанда (1904), навч. у Берлін. приват. ВШ журналістики (1905–06). Автор поет. зб. «Vom Blütenzweig der Jugend» («З квітучої вітки юності», Дрезден, 1905), зб. малої прози «Der freche Franz und andere Geschichten» («Зухвалий Франц та інші оповід­ки», Берлін, 1906). Спів­працював із г. «Prager Tagblatt» («Празький ден­ник», 1906), «Bohemia» («Богемія», 1906–13; тут за­знав твор. впливу нім. письмен­ника П. Віґлера). Видав зб. репортажів «Aus Prager Gassen und Nächten» («З празьких провулків і ночей», 1912) та «Abenteuer in Prag» («Пригоди у Празі», 1920; обидва — Прага), роман «Der Mädchenhirt» («Сутенер», Берлін, 1914). К. під­тримував творчі контакти з Р.-М. Рільке, Ф. Кафкою, Я. Гашеком та ін. Служб. подорожі: 1907 — Греція, Італія, Туреч­чина, 1909 — Хорватія, 1911 — Німеч­чина, 1912 — Англія, Бельгія. 1913 пере­їхав до Берліна, де працював у г. «Berliner Tageblatt» («Берлінський ден­ник»), 1914 спів­працював із Нім. мист. театром. 1918–19 редагував додаток для солдат «Die Rote Garde» («Червона гвардія»). 1921–33 — у Берліні. Опублікував кн. «Als Soldat im Prager Korps» («Як вояк Празького корпусу», Прага, 1922; пере­ви­дано під на­звою «Schreib das auf, Kisch!» — «Кіше, запиши це!», 1929), зб. «Der rasende Reporter» («Невгамовний репортер», 1925; обидві — Берлін). Від­відав СРСР (1925–26, 1930–31), Алжир, Туніс (1927), США (1928–29), Китай (1932). Зб. репортажів «Zaren, Popen und Bolschewiken» («Царі, попи та більшовики», Берлін, 1926) побудовано на ідеалізов. враже­н­нях від пере­бува­н­ня у СРСР, в яких пере­важають необʼєктивні оцінки щодо су­спільно-політ. ситуації. Під впливом рад. пропаганди К. оминув тему голодомору в Україні. Це характерно і для кн. «Asien gründlich verändert» («Докорін­но змінена Азія», Берлін, 1932). Учасник 2-ї між­нар. конф. рев. письмен­ників у Харкові (1930). Викладав в Ін­ституті червоних журналістів (Харків, 1930–31). Заарешт. 1933 у Берліні, висланий до Чехо-Словач­чини, де у праз. ви­дан­ні «Arbeiter Illustrierte Zeitung» («Робітнича ілюстрована газета») зʼявився репортаж «In den Kasematten von Spandau» («У казематах Шпандау»). 1934 ви­їхав до Франції, згодом — до Австралії. На­друкував цикл репортажів «Landung in Australien» («Висадка в Австралії», Париж, 1937). У складі інтернац. бригади 1937–38 К. брав участь у громадян. війні в Іспанії. Ці події описав 1938 у репортажах «Die drei Kühe. Eine Bauerngeschichte zwischen Tirol und Spanien» («Три корови. Історія селян між Тіролем та Іспанією») та «Soldaten am Meeresstrand» («Солдати на березі моря»). 1938 повернувся до Франції, 1939 ви­їхав до США, 1940 — до Мексики. Тут зблизився з пред­ставниками німецькомовної літ-ри в еміграції (А. Зеґерс, Б. Узе, Л. Ренн). Остан­нє окреме ви­да­н­ня К. — «Entdeckungen in Mexiko» («Від­кри­т­тя у Мексиці», Мехіко, 1945). Повернувся 1946 до Праги. У худож. публіцистиці наголошував на морал. від­повід­альності журналіста. В Україні спадщину досліджували Д. Затонський, Н. Матузова, Т. Буйницька, І. Орлова. Окремі твори К. опубл. у пере­кладах українською мовою: «Егон Ервін Кіш має за честь явити вам американський рай» (Х.; К., 1933), «У казематах Шпандау» ( Х., 1934).

Завантажити статтю