Налбандов Едем Усеїнович

Визначення і загальна характеристика

НАЛБА́НДОВ Едем Усеїнович (25. 12. 1926, c. Капсихор, нині Морське Судац. міськради, АР Крим — 22. 05. 1999, Сімферополь) — композитор, хоровий диригент, педагог, музично-громадський діяч. Доц. (1990). 3асл. діяч мистецтв України (1996), засл. працівник культури Узб. РСР (1976). Член СК СРСР (1977), НСКУ (1992). Державна премія АР Крим (1996). Мешкав із родиною у м. Карасубазар (нині Білогірськ, АР Крим), 1944 депортов. до Узбеки­стану. Закін. Ташкент. консер­ваторію (1962; диригент.-хор. ф-т), де брав уроки композиції у Б. Зейдмана. 1964–65 — худож. кер. Кримськотатар. ансамблю пісні і танцю «Хайтарма» при Узб. філармонії (Ташкент). Від 1965 працював у муз. училищах м. Бекабад (нині Ташкент. обл.), Ленінабад (нині Худжанд, Таджики­стан), Ташкент, Джиз­зак (Узбеки­стан). 1980–93 — викладач Ташкент. ін­ституту культури. Від 1993 — у Сімферополі: викл. муз. училища; водночас від 1997 — Крим. індустр.-пед. ін­ституту (також заснував каф. муз. вихова­н­ня). Композитор. творчість Н. по­значена рисами по­стромантизму й фольклоризму. Досліджував історію кримськотатар. музики. Н. — автор зб. кримськотатар. нар. пісень «Сабанынъ саарь» («На світанку», Ташкент, 1977, спів­­авт.).

Тв.: муз. комедія — «Бідове весі­л­ля» (лібрето Ю. Болата); для симф. оркестру — «Кримська рапсодія» (1975), сюїти; для труби з симф. орке­стром — Варіації; для струн. оркестру — 2 пʼєси; для віолончелі і фортепіано — Поема (1974); для скрипки і фортепіано — «Концертна пʼєса» (1971); хори; романси, пісні; обробки нар. пісень для хору; музика до ви­став.

Літ.: Очерки истории и культуры крым­ских татар. Сф., 2005.

А. І. Муха

Завантажити статтю