Нечепа Василь Григорович

Визначення і загальна характеристика

НЕЧЕ́ПА Василь Григорович (01. 09. 1950, м. Носівка Черніг. обл.) — кобзар, лірник, співак (тенор). Народний артист України (2008). Національна премія України імені Т. Шевченка (2006), літ.-мист. премія ім. І. Нечуя-Леви­цького (1997), обл. премія ім. М. Коцюбинського (2013). Лауреат 7-го Міжнар. фестивалю придунай. країн (1981); дипломант 1-го (1983) і 2-го (1985) Всеукр. конкурсу вокалістів у рамках фестивалю «Київська весна». Закін. Черніг. муз. училище (1978; викл. Л. Пашин) та пед. університет (2012; викл. Т. Дорошенко). Від 1982 — соліст Черніг. філармоній. центру фестивалів та концерт. програм. Водночас від 2008 виступає з Нац. оркестром нар. інструментів України під керівництвом П. Гуцала (Київ). Н. — представник старосвіт. Черніг. кобзар. школи. Виступав з концертами у Нац. філармонії України, Нац. палаці мистецтв «Україна» у Києві. Гастролі в Австрії, США, Канаді, Індії, Франції, Данії, Німеччині, Бельгії, Великій Британії. У репертуарі — «Пісні з берегів зачарованої Десни» («Гомін, гомін по діброві» в записах М. Максимовича, «Світи, місяченьку» в записах Н.), псалом «Сирітка» в записах П. Демуцького, лірниц. пісня «Ой у полі озерце» в записах О. Бодянського, пісня-загадка «Скажи мені правду» в записах О. Марковича, пісні «Про Саврадима», «Поставлю свічу», «Ой чого ти, роженько», «Щедрівки», «На горбочку сиджу» (з репертуару лірника О. Гребеня), з моновистав «Материні пісні» (нар. пісні у записах О. Довженка з голосу матері Одарки Єрмолаївни), «Зоряна вічність» (чумац. бувальщина — «Ой у неділеньку», «Ой поїхав чумак Грицько», «Не люблю шевця», «Ой п’є чумак, п’є»), «Були і ми козаками» («Як іду в дорогу я», сл. М. Негоди, музика А. Пашкевича; «Ой гірка калина» з голосу лірника З. Штокалка), «Чого в сльозах калина…» («Де шуміла ріка», сл. Й. Струцюка; «Поле моє», сл. В. Гея; «Над Прип’яттю біда», сл. Л. Федорука; усі — музика А. Пашкевича; «На Чорнобиль журавлі летіли», сл. Д. Павличка, музика О. Білаша; «Діброва зелена», сл. М. Негоди, музика народна), «Через віки і серця: спогади про Т. Шевченка» («Породила мати сина», «Ой люлі, люлі»; обидві — сл. Т. Шевченка; «До сина», сл. Й. Струцюка, музика А. Пашкевича). Має записи у фондах Укр. радіо, на компакт-дисках. Н. — автор кн. «В рокотанні-риданні бандур» (2006, спів­авт.), «Рід козацький величавий» (2011; обидві — Київ), зб. «Чого в сльозах калина?» (Брюссель), «Пісні з репертуару кобзаря-лірника Василя Нечепи» (Торонто; обидва — 1990).

Завантажити статтю