Нижанківський Богдан Амвросійович

Визначення і загальна характеристика

НИЖАНКІ́ВСЬКИЙ Бог­дан Амвросі­йович (псевд. — Бабай; 24. 11. 1909, м. Золочів, нині Львів. обл. — 19. 01. 1986, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — письмен­ник, гуморист. Син А. Ни­жанківського, брат Д. Нижанків­ської-Снігурович. Походить із ро­дини акторів, народився, коли те­атр був на гастролях у Золочеві. Навч., за деякими даними, у нар. школі ім. Т. Шевченка, а пізніше — в торг. школі. Належить до пись­мен­ників, які створили образ Львова у літературі, все життя від­чував себе львівʼянином, хоча більшу частину свого життя прожив поза його межами. З юних років при­єд­нався до літ. життя міс­та, учасник групи молодих пись­мен­ників «Дванадцятка». Писав нариси, репортажі, фейлетони, оповіда­н­ня та вірші, що друкували часописи «Неділя», «Дзвони», «Вістник», «Назу­стріч». 1936 у Льво­ві ви­йшли кн. «Актор говорить…», що містить роз­повіді про цікаві пригоди з театр. життя, та зб. оповідань «Вулиця», що привернула увагу тематикою і типажем. Після вступу в Галичину Червоної армії у вересні 1939 працював на львів. радіо. 1941 у видавництві «Рад. письмен­ник» (Київ) ви­друковано зб. «Новели», спотворену редактор. втруча­н­ням. У роки нім. окупації — в «Укр. видавництві» (Краків–Львів), де доводилося зважати на цензуру й на ґестапо. Разом із колиш. «дванадцятниками» З. Тарнавським, Р. Купчинсь­ким, І. Керницьким та Е. Козаком писав ревю та скетчі для створ. тоді у Львові театру малих форм «Веселий Львів». Після вій­ни емігрував до Німеч­чини, працював у мюнхен. тижневику «Українська трибуна» та літ.-мист. часописі «Арка». Від 1949 — у США, жив у м. Детройт, де засн. вид. сатир.-­гуморист. ж. «Лис Микита» за ред. Е. Козака. З його появою зʼяви­лося нове імʼя письмен­ника — Бабай (за іменем одного з персонажів поеми І. Франка «Лис Мики­та»). Н. став чл. Обʼ­єдн. укр. пись­мен­ників у діаспорі «Слово». У твор. доробку — проз., поет. та гуморист. твори. Герої оповідань — пере­важно декласов. елементи львів. вулиці, люмпен-пролетаріат: злодії, картярі, авантюрники. Але автор намагався побачити в них прояви людяності, пере­дати психол. почу­т­тя. У прозі еміграц. періоду місто колиш. реальності стає містом-спогадом. Пере­даючи цю візію Львова, Н. вдається до при­йомів худож. умовності, пере­тасовуючи час і про­стір: в оповідан­ні «Я повернувся до мого міста» реальність і спомин обʼ­єд­нує наскріз. образ «рожевого пилу». Автор зб. поезій — «Терпке вино» (Краків; Львів, 1942), «Щедрість» (Реґенс­бурґ, 1947) та «Вагота» (Детройт, 1953) і 3-х «баба­їст.» творів — «Вір­ші іронічні, сатиричні і комічні» (Буе­нос-Айрес, 1959), «Каруселя вір­шів» (Нью-Йорк, 1976) та «Марципани і витребеньки» (Детройт, 1983). Поета цікавили ґротеск і бурлеск, по­єд­на­н­ня трагічного й гумористичного, в них від­билася глибина по­гляду на світ. Вірші Н. пройняті спокійно-мудрим спри­йня­т­тям життя в усій його склад­ності та драматизмі.

Тв.: Вирішальні зу­стрічі. К.; Нью-Йорк, 1995; «Вулиця» та інші твори. Л., 2016; Унікальний квиток до Львова: Вірші іронічні, сатиричні, комічні, ліричні, а також придибашки, баляндраси, словокрутки, присіканки та чиста правда. Л., 2018; Жит­тя як театр... Л., 2019.

Літ.: Літературна творчість на чужині. Бог­дан Нижанківський — Бабай // Терем [Детройт]. 1971. Вип. 4; Тарнавський О. Бог­дан Нижанківський — поет і письмен­ник // Слово. Зб. 11. [Б. м.], 1987; Ільни­цький М. Квиток до Львова дійсний // Дзвін. 1990. № 3; Бойчук Б. Нижанківсь­кий-Бабай: два поети в одній особі // Світо-Вид. 1996. Ч. 3(24); Тарнавська М. Поверне­н­ня Бог­дана Нижанківського // ЛУ. 1996, 25 лип.; Рубчак Б. Невирішальні зу­стрічі: про творчість Бог­дана Нижанківського // Рубчак Б. Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу. Л., 2012.

М. М. Ільницький

Завантажити статтю