Ковальчук Станіслав Мар’янович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковальчук Станіслав Мар’янович

КОВАЛЬЧУ́К Станіслав Мар’янович (28. 03. 1942, Тернопіль) – живописець. Засл. художник України (2015). Літ.-мист. премія ім. М. Бойчука (1990). Чл. НСХУ (1992). Закін. Львів. уч-ще приклад. мист-ва (1968; викл. Т. Максисько). Відтоді – на твор. роботі. Займається монум. і станк. (натюрморт, пейзаж, портрет) живописом. Учасник худож. виставок від 1970-х рр. Персон. – у Тернополі (1972, 1992), Новосибірську (РФ), Москві (обидві – 1982). Для творчості К. характерні стримана тональність, локал. колір, витончена техніка, вираз. малюнок, продумана композиція, використання асоціат. структур, символіч. умовностей, метафор. Окремі роботи зберігаються у Терноп. краєзнав. і худож. музеях, Нац. музеї у Львові, заповіднику «Замки Тернопілля» (м. Збараж Терноп. обл.).

Тв.: розписи – кафе «Поділля» (1975, Тернопіль), «Свято врожаю» (1982, співавт., Микулинец. водогрязелікарня Теребовлян. р-ну Терноп. обл.), 6 геральд. композицій (1986, школа № 1), 7 розписів (1988, школа № 13; обидві – Тернопіль); живопис – «Театральний реквізит» (1978), «Натюрморт із яблуком» (1979), «Екологія» (1982), «Весняний порив» (1984), триптих «Людина і природа» (1985), «Ретро» (1998), «Заборонений плід», «Дочка Соломія» (обидва – 1999), «Він і Вона», «Старий млин» (обидва – 2000), «Мелодія висохлого озера» (2002), «Крізь віки», «Минають літа» (обидва – 2003), «Ноктюрн» (2004), «Фантазія перетворення одного натюрморту» (2011).

Літ.: Безкоровайний Г. Майстер Стах // Селян. доля. 1992, 24 берез.; Ковальчук Станіслав: Ювіл. каталог. Т., 2002.

Б. І. Мельничук

Стаття оновлена: 2016