Ковальчук Станіслав Мар’янович
КОВАЛЬЧУ́К Станіслав Марʼянович (28. 03. 1942, Тернопіль) — живописець. Заслужений художник України (2015). Літературно-мистецька премія імені М. Бойчука (1990). Член Національної спілки художників України (1992). Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва (1968; викладач Т. Максисько). Відтоді — на творчій роботі. Займається монументальним і станковим (натюрморт, пейзаж, портрет) живописом. Учасник художніх виставок від 1970-х років. Персональні — у Тернополі (1972, 1992), Новосибірську (РФ), Москві (обидві — 1982). Для творчості К. характерні стримана тональність, локальний колір, витончена техніка, виразний малюнок, продумана композиція, використання асоціативних структур, символічних умовностей, метафор. Окремі роботи зберігаються у Тернопільському краєзнавчому і художньому музеях, Національному музеї у Львові, заповіднику «Замки Тернопілля» (м. Збараж Тернопільської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- розписи — кафе «Поділля» (1975, Тернопіль), «Свято врожаю» (1982, співавт., Микулинецька водогрязелікарня Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.), 6 геральдних композицій (1986, школа № 1), 7 розписів (1988, школа № 13; обидві — Тернопіль); живопис — «Театральний реквізит» (1978), «Натюрморт із яблуком» (1979), «Екологія» (1982), «Весняний порив» (1984), триптих «Людина і природа» (1985), «Ретро» (1998), «Заборонений плід», «Дочка Соломія» (обидва — 1999), «Він і Вона», «Старий млин» (обидва — 2000), «Мелодія висохлого озера» (2002), «Крізь віки», «Минають літа» (обидва — 2003), «Ноктюрн» (2004), «Фантазія перетворення одного натюрморту» (2011).
Людина 