Ковалюк Василь Митрофанович — Енциклопедія Сучасної України

Ковалюк Василь Митрофанович

КОВАЛЮ́К Василь Митрофанович (16. 03. 1937, с. Кащенці, нині Білогір. р-ну Хмельн. обл. – 23. 01. 2000, Дніпропетровськ) – прозаїк. Чл. НСПУ (1978). Закін. Дніпроп. ун-т (1967). Перебував на комсомол. і парт. роботі. Від 1973 – ред. г. «Приднепровская магистраль» (Дніпропетровськ). Почав друкуватися від 1962. Писав на теми воєн. дій 1918–20 та 2-ї світ. війни, на морал.-етичну проблематику. Окремі твори К. перекладено рос. і польс. мовами.

Тв.: Спалахи: Новели. 1972; Дума про трьох братів: Повість. 1977; Передзвін: Повість. 1981; Дерево твоєї весни: Повість. 1986; Горобина ніч: Повість. 1986; Невтомима спрага: Повісті і новели. 1986; Крута верста: Роман. 1990 (усі – Дніпропетровськ).

Статтю оновлено: 2013
Цитувати статтю
Л. Н. Степовичка . Ковалюк Василь Митрофанович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7232 (дата звернення: 07.03.2021).