Кованько Андрій Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Кованько Андрій Олександрович

КОВА́НЬКО Андрій Олександрович (20. 06(02. 07). 1894, С.-Петербург – 20. 03. 1970, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Нанует, шт. Нью-Йорк, США) – льотчик. Син Олександра Матвійовича, брат Олександра Олександровича Кованьків. Закін. 1-й С.-Петербур. кадет. корпус (1911) і Павлів. піхотне уч-ще (1913). На поч. 1-ї світ. війни воював у піхот. частинах на Пн.-Зх. фронті. Здав іспит на звання льотчика у Гатчин. військ. авіац. школі побл. С.-Петербурга. Від 1915 – ком-р літака «Ілля Муромець» у Ескадрі повітр. кораблів, що базувалася у Вінниці. Також брав участь у випробуваннях однієї з модифікацій цього літака, пілотував й ін. машини конструкції І. Сікорського. Після більшов. перевороту 1917 служив у білогвард. авіац. частинах. 1920 емігрував. Мешкав у Франції (працював на авіац. з-ді Л. Блеріо), Югославії, США.

Статтю оновлено: 2013
Цитувати статтю
І. О. Пістоленко . Кованько Андрій Олександрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7239 (дата звернення: 28.02.2021).