Кованько Петро Леонідович
КОВА́НЬКО Петро Леонідович (27. 06(09. 07). 1876, м. Армянськ, нині АР Крим — після 1959) — фахівець у галузі фінансів і фінансового права. Професор (1914). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1899), де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. фінанс. права. Від 1900 викладав право у жін. торг. школі, від 1904 — у жін. комерц. училищі в Києві. 1909 склав магістер. іспити. Відтоді (з перервою) працював в Університеті св. Володимира від 1910 — приват-доцент, від 1919 — проф.; водночас від 1913 — у Київ. комерц. інституті: від 1914 — екстраординар. професор кафедри приклад. економіки, 1917–19 — декан екон. ф-ту; 1911–14 — у закордон. відрядженні (Берлін, Мюнхен, Париж). 1914 захистив магістер. дис., 1919 опублікував монографію з фінанс. проблем міського землеволодіння на захист доктор. дис. (не відбувся через рев. події та подальше скасування наук. ступ.). Член товариства економістів при Київ. комерц. інституті та Київ. юрид. товариства. 1919–21 читав лекції у Кубан. політех. інституті та Кубан. університеті (м. Краснодар, РФ); від 1921 — декан соц.-екон. ф-ту, від 1926 — проф. Київ. інституту нар. господарства; за сумісництвом — у Київ. кооп. інституті: 1926–27 — декан кредит. ф-ту. 1926–28 — чл. Комісії для виучування фінанс. та банків. питань ВУАН. Окрім суто наук. дослідж. (насамперед із бюджет. права), опублікував низку навч.-метод. праць, зокрема популяр. підручник «Курс торговых знаний для торговых школ» (7-е вид. — К., 1919) і низку статей з методики викладання політекономії в ж. «Коммерческое образование». 1930 звільнений з роботи у звʼязку з реорганізацією Київ. інституту нар. господарства. Під час 2-ї світової війни виїхав на Захід (в еміграції відомий під прізвищем Кованьківський). Мешкав у Мюнхені, працював у Інституті для вивчення СРСР. Був чл. наук. асамблеї та вченої ради цього Інституту, дійс. чл. УВАН у Канаді. Вивчав бюджетну політику СРСР, в останніх працях критикував «рад. імперіалізм» загалом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Главнейшие реформы, проведенные Н. Х. Бунге в финансовой системе России. Опыт критической оценки деятельности Н. Х. Бунге как министра финансов (1881–1887 гг.). К., 1901; Конспект курса коммерции для торговых школ. Ч. 1–2. К., 1901–02; Педагогический авторитет. К., 1905; Содержание и сущность бюджетного права. К., 1910; Государственные расходы России по предметам назначения за 1903–1911 гг. // Тр. Киев. юрид. об-ва, состоящего при Університете св. Владимира за 1909–10 гг. К., 1912; Реформа 19 февраля 1861 года и ее последствия с финансовой точки зрения. (Выкупная операция: 1861–1907 гг.). К., 1914; Финансовые проблемы землевладения русских городов // Изв. Киев. коммерчес. ин-та. 1919. Т. 32; Коммунальные предприятия на Украине // Науч. зап. Киев. ин-та нар. хоз-ва. 1924. Т. 4–5; Бюджеты городов Украины. Х., 1925; Финансы СССР во вторую мировую войну. Мюнхен, 1951; Финансы СССР после второй мировой войны: (В сравнительном освещении). Мюнхен, 1954; Бюджет СССР: Историко-критический обзор. Мюнхен, 1956.
Рекомендована література
Завантажити статтю
