НЕБОРЯЧО́К Федір Матві­йович (17. 08. 1919, с. Михайлівка, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 19. 02. 2003, там само) — літературо­знавець, пере­кладач. Кандидат філологічних наук (1952). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Одес. університет (1943). Від 1949 працював у Львів. університеті: 1960–71 — завідувач кафедри укр. літ-ри; 1971–73 — завідувач від­ділу укр. літ-ри Ін­ституту сусп. наук АН УРСР (Львів); 1973–81 — проректор з наукової роботи, 1973–82 — доцент кафедри укр. літ-ри Полтав. пед. ін­ституту. Відп. ред. респ. зб. «Українське літературо­знавство» (1965–73). Володів польс., болгар., білорус., рос. мовами. Пере­клав із болгар. мови романи «Птахи прилітають до нас» (1960) і «Життя за життя» (1972) П. Славинського, повість «Ленко» Г. Караславова (1961), роман «Квиток до Бретані» І. Давидкова (1983); з рос. — роман «Картина» і повість «Дощ у чужому місті» Д. Граніна (К., 1983). Друкувався в ж. «Радянський Львів», «Жовтень», «Зміна», «Вітчизна», «Українське літературо­знавство», «Литературное обозрение». Досліджував творчість М. Рильського, C. Тудора, Я. Галана, І. Франка, укр. пере­клади О. Пушкіна.