НЕДИ́М Мамут Муратович (1893, м. Карасубазар, нині Білогірськ, АР Крим — 17. 04. 1938, Сімферополь) — театральний критик, громадський діяч. Закін. учит. семінарію в м. Бурса (Туреч­чина, 1914), Вищу екон. школу в Берліні. 1920 разом із Б. Чобан-Заде через Стамбул повернувся до Криму. Був ред. г. «Енъи дунья» («Новий світ», 1920–28), на сторінках якої вів по­стійну театр. хроніку (під псевд. Керчли Мебсюсе), а також ж. «Енъи Чолпан» («Нова Венера») та «Илери» («Вперед»). 1928–29 — нарком освіти Крим. АРСР. Зробив знач. внесок у роз­виток культури й освіти крим. татар. За його сприя­н­ня на сторінках г. «Енъи дунья» опубл. про­блемні стат­ті театр. тематики Дж. Меїнова, О. Акчокракли, А. Одабаша, А. Лятіф-Заде, У. Іпчі. Під­давався критиці за «від­критий захист Чобан-Заде». Від 1930 — науковий спів­робітник НДІ нац. будівництва (Москва). Автор статей, опубл. у ж. «Енъи Чолпан» («Къырымтатарларнынъ тарихында койлю арекети ве бугуньки инкъиляб» («Селянський рух в історії кримських татар і сучасна революція»), 1923, № 2; «Бизе акъикъат лязим: Фельсофий — диний фикирлер» («Нам потрібна правда: Роз­думи по філософії та релігії»), № 3), «Илери» («Къырымда енъи элифбе инки­шафынынъ шиндики девринде вазифемиз» («Наше зав­да­н­ня сьогоднішнього роз­витку нового алфавіту в Криму), 1927, № 12). Заарешт. 26 травня 1937 у Сімферополі, засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1958.