Розмір шрифту

A

Ковель

КО́ВЕЛЬ — місто обласного значе­н­ня Волинської області, райцентр. Знаходиться на р. Турія (притока Припʼяті, бас. Дніпра), за 442 км від Києва та за 74 км від Луцька. Площа 47,3 км2. Насел. 66 401 особа (2001, складає 99,1 % до 1989), пере­важно українці (2-е за чисельністю місто Волин. обл.). Залізнич. вузол. У К. виявлено поселе­н­ня мідно-камʼяної доби (серед. 3 тис. до н. е.). За нар. пере­казами, першим поселенцем був коваль, якому місто й завдячує своєю на­звою. Уперше зга­дано у писем. джерелах 1310, коли тут пере­бував майбут. польс. король Казимир ІІІ Великий. У серед. 14 ст. великий князь литовський Ґедимін пере­дав К. у володі­н­ня Ф. Санґушку. Вигідне геогр. роз­ташува­н­ня сприяло подальшому його зро­стан­ню. На поч. 16 ст. збудовано замок (знищений пожежею, вцілілі ворота з вежею простояли до 1805 і були ро­зі­брані за наказам генерала С. Каменського). 1518 польс. король Сиґізмунд І Старий надав Маґдебур. право та до­звіл на проведе­н­ня 2-х ярмарків на рік. 1543 князь В. Санґушко від­дав К. у володі­н­ня дружині Сиґізмунда І Старого — королеві Боні. 1577 працювали 42 ремісники. Новий власник А. Курбський у 1560-х рр. ліквідував самоврядува­н­ня. Сиґізмунд ІІІ Ваза грамотою від 1611 від­новив Маґдебур. право, а Владислав ІV Ваза грамотою від 1635 затвердив права та привілеї, на­дані його попередниками. У 17 ст. — один з найбільших екон. і торг. центрів Зх. Волині. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Деякий час місто тримав у облозі загін, який очолював полковник Колодка. 1775 Станіслав-Авґуст Понятовський подарував К. краків. воєводі В. Ржевуському. В цей період черг. раз було ліквідоване Маґдебур. право. На­прикінці 18 ст. — невелике містечко, в якому налічувалося лише 400 димів (за статистич. описом 1790). Після 3-го поділу Польщі 1795 ві­ді­йшов до Рос. імперії та став повіт. містом Волин. губ. Ковел. пов. на Пн. і Пн. Зх. межував із Гроднен., на Пн. Сх. — з Мінською губ. 1913 його пл. складала 6487 квадрат. верст, у ньому мешкало 279,9 тис. (1897 — 211 493) осіб. 13 грудня 1812 побл. К. від­бувся бій між рос. і франц. військами. Роз­витку міста сприяло прокладе­н­ня заліз-ниці: 1850–60 — Київ–К.–Брест, 1873 — Київ–Сарни–Рівне–К.–Брест, 1877 — К.–Холм–Люблін. 1861 працювали 242, 1867 — 280, 1893 — 726, 1899 — 1093 ремісники. На­прикінці 19 ст. проводилося 10 ярмарків. 1903 завершено будівництво залізниці К.–Сарни. У тому ж році у формах модерну за проектом арх. О. Вербицького споруджено залізнич. вокзал. На поч. 20 ст. тут працювали тютюн. ф-ка, вин­ний склад, друкарня. У серпні 1915 на Ковел. напрямку точилися запеклі бої. 23 серпня К. захопили австро-нім. війська та утримували його до кінця війни. Від липня 1916 — прифронт. місто. Влітку 1919 побл. К. від­булися бої Волин. дивізії Армії УНР з польс. військами. За Ризьким мирним договором 1921 у складі Зх. Волині ві­ді­йшов до Польщі. Від 1939 — у межах кордонів УРСР. До 2-ї світової війни у місті мешкало багато євреїв (1939 — бл. 50 %). Від 28 червня 1941 до 6 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На вул. Володимирська та у центрі нацисти створили євр. ґетто. Діяло під­пі­л­ля. Неподалік міста проводило бо­йову операцію партизан. зʼ­єд­на­н­ня під командува­н­ням О. Федорова. 1863 у К. мешкало 3646, 1893 — 15 116, 1897 — 17 697, 1912 — 29 581, 1939 — 32 900, 1959 — 24 666, 1970 — 33 351, 1979 — 48 916, 2011 — бл. 68,2 тис. осіб. У серед. 20 ст. зруйновано деревʼяну Благовіщен. церкву. Міста-по­братими: Барзінґгаузен, Вальсроде (обидва — Німеч­чина), Бжеґ-Дольни, Красни­став, Легіоново, Ленчна, Холм (усі — Польща), Пінськ (Білорусь), Ржев (РФ), Утена (Литва), Буча (Київ. обл.), Сміла (Черкас. обл.). Нині у місті працюють ВАТи «Ковельсільмаш», «Вироб.-комерц. фірма “Ковель”» (поши­т­тя одягу), «Ковел. хлібокомбінат», ЗАТ «Ковел. ковбаси», ТОВи «Ковел. міська друкарня», «Нектар-плюс» (солодощі), «Аліна», «Гарант» (обидва — пиломатеріали), «Барс» (мʼясопереробле­н­ня), «Волинь-Склопласт», «Волинь-Кольвіс» (побут. опалювал. котли), укр.-словац. СП «Ліс­пром», під­приємство «Ветсанзавод» (мʼясо, кістк. борошно). У К. — 10 заг.-осв. шкіл, 2 навч.-вихов. комплекси, г-зія, 14 дитсадків, пром.-екон. і мед. коледжі, ПТУ № 5, профес. ліцей; Нар. дім «Просвіта», Палац культури ім. Т. Шевченка, Палац учнів. молоді ім. І. Франка, Ковельський історичний музей, 4 б-ки, муз. школа; рай. лікарня, протитуберкульоз. диспансер, стоматол. поліклініка, дит. лікарня, полог. будинок, вузл. лікарня ст. Ковель; 9 готелів; 16 філій і від­діл. банків; 4 ДЮСШ. Є 2 парки культури та від­починку. Виходять газети «Вісті Ковельщини», «Ковель сьогодні», молодіж. ж. «Птаха»; діє ТОВ «Телевіз. центр “Ковель”». Нар. самодіял. колективи: капела культпрацівників Нар. дому «Просвіта», ансамбль пісні і танцю «Лісова пісня», симф. оркестр муз. школи, естрад. і духовий оркестри, ансамблі нар. музики «На­граш», «Коробейники» та «Джерело», ансамбль «Поліський дивосвіт». Реліг. громади: 7 — УПЦ МП, 7 — УПЦ КП, 1 — УГКЦ, 1 — РКЦ, 10 — проте­стантських (євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня та ін.). Памʼятки архітектури: костел св. Анни (1771), Свято-Воскресен. церква (1877), Свято-Михайлів. церква (1903), будівлі колиш. аптеки Фрідріксона та синагоги (обидві — 19 ст.), міська поліклініка (1910), будівля ниніш. від­діл. «Промінвестбанку» (поч. 20 ст.). Встановлено памʼятники Б. Хмельницькому, Т. Шевченку, Лесі Українці, меморіал Слави, монумент жертвам 2-ї світової війни, стелу воїнам-афганцям, памʼятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців — історик, архівіст, літературо­знавець В. Міяковський, акушер-гін­еколог, дійс. чл. НТШ М. Грещишин, лікар-хірург Ю. Мохнюк, лікар-невропатолог Г. Перцев, фахівець у галузі харч. технологій Ю. Жук, хімік К. Михалевич, біо­хімік Г. Ша­вловський, фахівець у галузі зварювал. виробництва Н. Лангер, фахівець у галузі механіки В. Силованюк; поетеса, літературо­знавець Є. Васильківська; мистецтво­знавець Л. Березницька, мистецтво­знавець, графік В. Могилевський, художник, архітектор М. Ашкіназі, скульптор Л. Гром, графік, живописець В. Ковальчук; спів­ачка, засл. арт. УРСР Н. Захарченко, хор. диригент, муз.-громад. діяч В. Загурський; дипломат І. Гумен­ний; церк. діяч Анатолій (Грисюк); боксерка Т. Коб. К. від­відували Т. Шевченко, І. Франко, П. Куліш, М. Старицький, М. Лисенко, М. Драгоманов. З містом повʼязані життя та діяльність фольклористки, письмен­ниці Олени Пчілки (О. Косач) та її дочки поетеси Лесі Українки (Л. Косач), громад.-політ. діяча, лікаря М. Левицького (був прияте-лем родини Косачів), громад. діячки О. Левчанівської, живописця, культур. діяча А. Лазарчука, спортс­менок Ю. Батенкової-Бауман (біатлон, лижні гонки), Ю. Остапчук (вільна боротьба).

Літ.: Сміян П. К. Ковель. Л., 1968; Вельма М. Г. Ковель: Путівник. Л., 1990; Семенюк А. В. Місто над Турією. Лц., 1995; Його ж. Ковель: минуле і сучасне. Лц., 2000; Корнелюк Д. Ковельщини славні імена. Лц., 2001; Вельма М. Г. Ковельщина повоєн­на: Люди. Події. Факти. Лц., 2009.

С. М. Кошарук

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
7291
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
104
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 45
  • середня позиція у результатах пошуку: 33
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 33): 148.1% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Ковель / С. М. Кошарук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-7291.

Kovel / S. M. Kosharuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-7291.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору