Ковель - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковель

КО́ВЕЛЬ – місто обласного значення Волинської області, райцентр. Знаходиться на р. Турія (притока Прип’яті, бас. Дніпра), за 442 км від Києва та за 74 км від Луцька. Пл. 47,3 км2. Насел. 66 401 особа (2001, складає 99,1 % до 1989), переважно українці (2-е за чисельністю місто Волин. обл.). Залізнич. вузол. У К. виявлено поселення мідно-кам’яної доби (серед. 3 тис. до н. е.). За нар. переказами, першим поселенцем був коваль, якому місто й завдячує своєю назвою. Уперше згадано у писем. джерелах 1310, коли тут перебував майбут. польс. король Казимир ІІІ Великий. У серед. 14 ст. великий князь литовський Ґедимін передав К. у володіння Ф. Санґушку. Вигідне геогр. розташування сприяло подальшому його зростанню. На поч. 16 ст. збудовано замок (знищений пожежею, вцілілі ворота з вежею простояли до 1805 і були розібрані за наказам генерала С. Каменського). 1518 польс. король Сиґізмунд І Старий надав Маґдебур. право та дозвіл на проведення 2-х ярмарків на рік. 1543 князь В. Санґушко віддав К. у володіння дружині Сиґізмунда І Старого – королеві Боні. 1577 працювали 42 ремісники. Новий власник А. Курбський у 1560-х рр. ліквідував самоврядування. Сиґізмунд ІІІ Ваза грамотою від 1611 відновив Маґдебур. право, а Владислав ІV Ваза грамотою від 1635 затвердив права та привілеї, надані його попередниками. У 17 ст. – один з найбільших екон. і торг. центрів Зх. Волині. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Деякий час місто тримав у облозі загін, який очолював полковник Колодка. 1775 Станіслав-Авґуст Понятовський подарував К. краків. воєводі В. Ржевуському. В цей період черг. раз було ліквідоване Маґдебур. право. Наприкінці 18 ст. – невелике м-ко, в якому налічувалося лише 400 димів (за статистич. описом 1790). Після 3-го поділу Польщі 1795 відійшов до Рос. імперії та став повіт. містом Волин. губ. Ковел. пов. на Пн. і Пн. Зх. межував із Гроднен., на Пн. Сх. – з Мінською губ. 1913 його пл. складала 6487 квадрат. верст, у ньому мешкало 279,9 тис. (1897 – 211 493) осіб. 13 грудня 1812 побл. К. відбувся бій між рос. і франц. військами. Розвитку міста сприяло прокладення заліз-ниці: 1850–60 – Київ–К.–Брест, 1873 – Київ–Сарни–Рівне–К.–Брест, 1877 – К.–Холм–Люблін. 1861 працювали 242, 1867 – 280, 1893 – 726, 1899 – 1093 ремісники. Наприкінці 19 ст. проводилося 10 ярмарків. 1903 завершено буд-во залізниці К.–Сарни. У тому ж році у формах модерну за проектом арх. О. Вербицького споруджено залізнич. вокзал. На поч. 20 ст. тут працювали тютюн. ф-ка, винний склад, друкарня. У серпні 1915 на Ковел. напрямку точилися запеклі бої. 23 серпня К. захопили австро-нім. війська та утримували його до кінця війни. Від липня 1916 – прифронт. місто. Влітку 1919 побл. К. відбулися бої Волин. дивізії Армії УНР з польс. військами. За Ризьким мирним договором 1921 у складі Зх. Волині відійшов до Польщі. Від 1939 – у межах кордонів УРСР. До 2-ї світ. війни у місті мешкало багато євреїв (1939 – бл. 50 %). Від 28 червня 1941 до 6 липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На вул. Володимирська та у центрі нацисти створили євр. ґетто. Діяло підпілля. Неподалік міста проводило бойову операцію партизан. з’єднання під командуванням О. Федорова. 1863 у К. мешкало 3646, 1893 – 15 116, 1897 – 17 697, 1912 – 29 581, 1939 – 32 900, 1959 – 24 666, 1970 – 33 351, 1979 – 48 916, 2011 – бл. 68,2 тис. осіб. У серед. 20 ст. зруйновано дерев’яну Благовіщен. церкву. Міста-побратими: Барзінґгаузен, Вальсроде (обидва – Німеччина), Бжеґ-Дольни, Краснистав, Легіоново, Ленчна, Холм (усі – Польща), Пінськ (Білорусь), Ржев (РФ), Утена (Литва), Буча (Київ. обл.), Сміла (Черкас. обл.). Нині у місті працюють ВАТи «Ковельсільмаш», «Вироб.-комерц. фірма “Ковель”» (пошиття одягу), «Ковел. хлібокомбінат», ЗАТ «Ковел. ковбаси», ТОВи «Ковел. міська друкарня», «Нектар-плюс» (солодощі), «Аліна», «Гарант» (обидва – пиломатеріали), «Барс» (м’ясоперероблення), «Волинь-Склопласт», «Волинь-Кольвіс» (побут. опалювал. котли), укр.-словац. СП «Ліспром», підпр-во «Ветсанзавод» (м’ясо, кістк. борошно). У К. – 10 заг.-осв. шкіл, 2 навч.-вихов. комплекси, г-зія, 14 дитсадків, пром.-екон. і мед. коледжі, ПТУ № 5, профес. ліцей; Нар. дім «Просвіта», Палац культури ім. Т. Шевченка, Палац учнів. молоді ім. І. Франка, Ковельський історичний музей, 4 б-ки, муз. школа; рай. лікарня, протитуберкульоз. диспансер, стоматол. поліклініка, дит. лікарня, полог. будинок, вузл. лікарня ст. Ковель; 9 готелів; 16 філій і відділ. банків; 4 ДЮСШ. Є 2 парки культури та відпочинку. Виходять газети «Вісті Ковельщини», «Ковель сьогодні», молодіж. ж. «Птаха»; діє ТОВ «Телевіз. центр “Ковель”». Нар. самодіял. колективи: капела культпрацівників Нар. дому «Просвіта», ансамбль пісні і танцю «Лісова пісня», симф. оркестр муз. школи, естрад. і духовий оркестри, ансамблі нар. музики «Награш», «Коробейники» та «Джерело», ансамбль «Поліський дивосвіт». Реліг. громади: 7 – УПЦ МП, 7 – УПЦ КП, 1 – УГКЦ, 1 – РКЦ, 10 – протестантських (євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня та ін.). Пам’ятки арх-ри: костел св. Анни (1771), Свято-Воскресен. церква (1877), Свято-Михайлів. церква (1903), будівлі колиш. аптеки Фрідріксона та синагоги (обидві – 19 ст.), міська поліклініка (1910), будівля ниніш. відділ. «Промінвестбанку» (поч. 20 ст.). Встановлено пам’ятники Б. Хмельницькому, Т. Шевченку, Лесі Українці, меморіал Слави, монумент жертвам 2-ї світ. війни, стелу воїнам-афганцям, пам’ят. знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Серед видат. уродженців – історик, архівіст, літературознавець В. Міяковський, акушер-гінеколог, дійс. чл. НТШ М. Грещишин, лікар-хірург Ю. Мохнюк, лікар-невропатолог Г. Перцев, фахівець у галузі харч. технологій Ю. Жук, хімік К. Михалевич, біохімік Г. Шавловський, фахівець у галузі зварювал. вироб-ва Н. Лангер, фахівець у галузі механіки В. Силованюк; поетеса, літературознавець Є. Васильківська; мистецтвознавець Л. Березницька, мистецтвознавець, графік В. Могилевський, художник, архітектор М. Ашкіназі, скульптор Л. Гром, графік, живописець В. Ковальчук; співачка, засл. арт. УРСР Н. Захарченко, хор. диригент, муз.-громад. діяч В. Загурський; дипломат І. Гуменний; церк. діяч Анатолій (Грисюк); боксерка Т. Коб. К. відвідували Т. Шевченко, І. Франко, П. Куліш, М. Старицький, М. Лисенко, М. Драгоманов. З містом пов’язані життя та діяльність фольклористки, письменниці Олени Пчілки (О. Косач) та її дочки поетеси Лесі Українки (Л. Косач), громад.-політ. діяча, лікаря М. Левицького (був прияте-лем родини Косачів), громад. діячки О. Левчанівської, живописця, культур. діяча А. Лазарчука, спортсменок Ю. Батенкової-Бауман (біатлон, лижні гонки), Ю. Остапчук (вільна боротьба).

Літ.: Сміян П. К. Ковель. Л., 1968; Вельма М. Г. Ковель: Путівник. Л., 1990; Семенюк А. В. Місто над Турією. Лц., 1995; Його ж. Ковель: минуле і сучасне. Лц., 2000; Корнелюк Д. Ковельщини славні імена. Лц., 2001; Вельма М. Г. Ковельщина повоєнна: Люди. Події. Факти. Лц., 2009.

С. М. Кошарук

Стаття оновлена: 2013