Ковельський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковельський район

КО́ВЕЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у центральній частині Волинської області. Межує з Старовижів., Камінь-Кашир., Маневиц., Рожищен. і Турій. р-нами Волин. обл. Утвор. 1940. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,8 тис. км2. Насел. 43 000 осіб (2001, складає 97,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – смт Голоби та Люблинець і 91 сільс. насел. пункт. Функції райцентру виконує місто обл. значення Ковель. Лежить у межах Поліс. низовини. Поверхня пн. і центр. частин – горбисто-хвиляста моренно-зандрова рівнина, пд. – хвиляста денудаційна, низовинна. Мінерал.-сировин. потенціал Ковельщини складають 8 родовищ буд. пісків, 2 – цегляно-черепич. сировини, 4 – крейди. Є торф. На тер. р-ну – 19 природ. озер і 11 штуч. водойм. Протікають річки Турія, Стохід та їхні притоки Чорна, Рудка, Воронка (бас. Дніпра). Заг. пл. водного дзеркала 223 га. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, піщані та супіщані, зустрічаються лучні та торфоболотні. Пл. лісів 42,4 тис. га (сосна, дуб). Об’єкти природно-заповід. фонду: ландшафт. заказник заг.-держ. значення Нечимне, місц. значення 6 ландшафт., 3 ботан., 3 гідрол., 1 заг.-зоол., 2 орнітол. заказники, 12 ботан. пам’яток природи. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн. та тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 94,9 тис. га, з них орних земель – 49 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 118 фермер. госп-в. У К. р. – 58 заг.-осв. шкіл; 56 клубів, 41 б-ка, 3 муз. школи, Лесі Українки Музей-садиба; 2 лікарні, протитуберкульоз. диспансер, 11 лікар. амбулаторій, 72 фельдшер.-акушер. пункти, санаторій матері і дитини «Турія», спорт.-оздоровча база «Оберіг»; 2 ДЮСШ. Виходить рай. г. «Вісті Ковельщини». Функціонують народні колектив «Родина», тріо «Райдуга», вокал. тріо, хор «Червона калина». У селах Колодяжне («Shelter») і Воля-Ковельська («Берегиня», «Золота підкова») діють готел.-ресторанні комплекси. Реліг. громади: 42 – УПЦ МП, 11 – УПЦ КП, РКЦ, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Виявлено городища у селах Кривлин (14–17 ст.), Мельниця (10–13 ст.) і Нові Кошари (12–14 ст.), курган у с. Радошин (16 ст.). На тер. К. р. зареєстровано 109 об’єктів культур. спадщини. Пам’ятки історії та культури переважно пов’язані з періодом 2-ї світ. війни. Пам’ятки арх-ри та містобудування: пошт. станція у с. Воля-Любитівська (19 ст.), Дмитрів. церква у с. Гішин (1567, найстаріший дерев’яний храм у Волин. обл.), Георгіїв. церква (1783) з дзвіницею (18 ст.), садиба Вільгів (поч. 20 ст.) з в’їзною брамою (18 ст.), будинок залізнич. станції (1903) у смт Голоби, Успен. церква (1769) з дзвіницею (кін. 19 ст.) у с. Доротище, Михайлів. церква у с. Дроздні (1710), Хрестовоздвижен. церква у с. Козменичі (1888), Покров. церква у с. Любитів (16–19 ст.), костел у с. Мельниця (1802–81), Дмитрів. церква у с. Підліси (1910), Михайлів. церква у с. Пісочне (1866), церква Різдва Богородиці у с. Погіньки (1903), церква Різдва Богородиці у с. Рокитниця, церква Іоанна Богослова у с. Скулин (обидві – 1784). Серед видат. уродженців – фізики В. Божидарник (смт Голоби) і А. Семенюк (с. Битень); письменники Л. Панасенко (с. Перковичі), С. Рудик (с. Любитів), І. Січовик (с. Велицьк), С. Скоклюк (хутір побл. с. Гредьки); живописець, культур. діяч А. Лазарчук (с. Уховецьк); актор, засл. арт. України В. Мороз (с. Білин). З смт Голоби пов’язані життя та діяльність актриси, письменниці Галини Орлівни (Г. Мневська), з с. Колодяжне – громад.-політ. діяча, публіциста, вченого М. Драгоманова (19 ст., див. Драгоманови), його сестри фольклористки, письменниці Олени Пчілки (О. Косач) та племінниці поетеси Лесі Українки (Л. Косач), письменника К. Граната. До родини Косачів приїздив письменник, критик, вчений, громад. діяч І. Франко. 1846 на Ковельщині побував Т. Шевченко. Тут він змалював багато будинків, церков, зокрема у с. Вербка, зібрав низку нар. оповідань, казок, пісень.

А. Д. Мигуля

Стаття оновлена: 2013