Новиков Лев Володимирович

НО́ВИКОВ Лев Володимирович (21. 11. 1925, с. Новоіванівка, нині Лозів. р-ну Харків. обл. — 04. 05. 2014, Київ) — архітектор. Син Володимира, батько Лариси Новикових. Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1983). Закін. Київський художній ін­ститут (1951). Від­тоді працював в ін­ституті «Київ­проект»; 1968–86 — референт-архітектор Упр. справами РМ УРСР; 1986–91 — гол. архітектор проект. ін­ституту «Гі­прохім­маш»; 1991–98 — в архіт. фірмі «Милосердя» (Київ). Брав участь у проєктуван­ні Ін­ституту фіз. хімії АН УРСР (1955), парку Слави з могилою Неві­домого солдата (1957), Ін­ституту тех. інформації (1972), ре­ставрації памʼятки архітектури 18 ст. Маріїн. палацу (1982) в Києві. Автор низки праць з питань архітектури та будівництва.

Завантажити статтю