Ковтун Віктор Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковтун Віктор Іванович

КО́ВТУН Віктор Іванович (01. 06. 1958, с. Мезин Короп. р-ну Черніг. обл.) – живописець і педагог. Нар. художник України (2002). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2010). Почес. акад. Рос. АМ (2012). Чл. НСХУ (1988). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1984; викл. Є. Єгоров, А. Константинопольський, О. Хмельницький, Л. Чернов), де й працює (нині академія дизайну і мист-в): від 1997 – проф. каф. живопису. Президент Міжнар. благодій. фонду ім. І. Рєпіна (від 1997). Голова Харків. орг-ції НСХУ (від 1997). Учасник всеукр., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1979. Персон. – у м. Біль-Бієнна (Швейцарія, 1990), Братиславі (1993), Харкові (1994, 1997, 2001), Києві (1995, 1997, 2002, 2006, 2008–10), Львові (1996), Чернігові (1997, 2003), Шанхаї (2010), Москві (2011). Автор натюрмортів, пейзажів, портретів у реаліст. стилі. Осн. мотиви – сюжети з повсякден. сільс. життя. Окремі полотна зберігаються у Харків. ХМ.

Тв.: «У батьківській хаті», «Бабуся Уляна» (обидва – 1988), «Волошки» (1991), «Мама Шура» (1993), «Пейзаж із вербами», «Зимовий ранок», «Кімнатна тиша», «Журавель-криниця в Мезині» (усі – 1994), «Натюрморт із соняшниками» (1996), «Стара криниця», «Везуть сіно», «Спасівські пироги» (усі – 1998), «Харків. Держпром» (2001), «На білому снігу роменські сірі гуси велично походжають, наче лебеді», «Великдень у Свято-Покровському монастирі» (обидва – 2003), «Вдови», «Матусин жовтень» (обидві – 2005), «Травневий ранок», «Фіолетові троянди» (обидва – 2006), «Натюрморт із калиною», «Сірі гуси» (обидва – 2007), диптих – «Іще удвох – іще разом», «На вулиці Сумській» (усі – 2008), «Зимове надвечір’я» (2009), «Натюрморт із соняшниками» (2012).

Літ.: Нємцова В. Творчість Віктора Ковтуна в контексті реалістичних традицій // ОМ. 2008. № 1; Загаєцька О. Віктор Ковтун: несуєтна палітра любові // Там само. 2010. № 2/3.

О. К. Федорук

Стаття оновлена: 2013