Ковтун Владлен Кузьмич - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковтун Владлен Кузьмич

КО́ВТУН Владлен Кузьмич (28. 08. 1938, с. Таганча Канів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – поет, громадський діяч. Міжнар. премія ім. С. Гулака-Артемовського (1999), літ. премія ім. А. Малишка (2005). Чл. НСЖУ (2010), Асоц. діячів естрад. мист-ва України (2011). Закін. Київ. політех. ін-т (1963). Працював у Києві: від 1966 – нач. відділу, від 1970 – заст. ген. дир., гол. інж., нач. пром. об’єдн. «Укрпобутрадіотехніка» Мін-ва побуту УРСР; 1987 – 1-й заст. міністра побут. обслуговування насел. УРСР, від 1990 – 1-й віце-президент Укр. союзу об’єднань, підпр-в і орг-цій побут. обслуговування насел. «Укрсоюзсервіс»; у міськдержадміністрації: 1993–94 – секр., 1995–96 – заст. голови. Водночас 1991–2011 – президент, від 2011 – почес. президент Федерації хокею на траві України; 1998–2000 – заст. кер. Упр. справами ВР України. Від 2000 – заст. ген. дир. Ген. дирекції з обслуговування іноз. представництв. Голова журі Міжобл. екол. пісен. фестивалю «Мости над Россю» (від 2006). Багато віршів К. покладено на музику композиторами О. Білашем, А. Горчинським, М. Каландьонком, С. Морозом, Л. Нечипоруком, Л. Попернацьким, М. Свидюком, М. Чембержі та ін. Автор відомих пісень, зокрема «Однієї долі два крила», «Село моє, Нетеребка», «Сліди на снігу», «Осокори», «У Корсуні осінь», «Я часто матір згадую свою», «Моя ти Рось», «Печеряночка», «Сто доріг і одна», «Моя любов така», «Ти чуєш, брате?». Випустив із влас. піснями аудіокасету «Свята ніч» (1998), компакт-диски «Я у мандри піду», «Рідний мій Шевченків краю», «Бо я біжу стома дорогами» (усі – 2008). Написав кн. «Молюсь на імення твоє: поезія, проза» (К., 2008).

Літ.: П’ятериков В. «Біжить, біжить стома дорогами» // ДТ. 2003, 7 черв.; Балабко О. Освідчення Матері // Веч. Київ. 2006, 17 трав.

О. Д. Дубовик

Стаття оновлена: 2013