Ковтуненко Валерій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковтуненко Валерій Іванович

КОВТУНЕ́НКО Валерій Іванович (09. 06. 1951, с. Олександрівка Бурин. р-ну Сум. обл.) – актор, композитор, поет-пісняр. Канд. мистецтвознавства (2003). Нар. арт. України (2004). Чл. НСПУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2009). Закін. актор. (1973; курс В. Неллі) і театрозн. (1998) ф-ти Київ. ін-ту театр. мист-ва. Від 1973 (з перервою) працює у Дніпроп. укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка: актор, від 1994 – дир.-худож. кер. 1990–93 – дир., гол. ред. та арт. творчого об’єдн. літ.-драм. програм «Воля» Дніпроп. телерадіомов. об’єдн.; 1993–94 – дир. обл. центру нар. творчості (Дніпропетровськ). Автор музики до вистав: «Дикий ангел» О. Коломійця, «Великий жартівник» В. Губарева, «Римська лазня» С. Стратієва, «Тил» М. Зарудного; пісень у автор. виконанні: «Ангел небесний», «На скронях яблунь», «Поетова душа», «Материнські сни», «У матері над хатою», «Шанс», «Незабута любов», «Одного дня», «Білі птахи»; поет. зб. «Пісня Іволги» (1986), «Шанс», «Сповідальна ніч» (обидві – 1991; усі – Дніпропетровськ). Для К.-актора характерна орган. принадність, багатство фарб, невимушеність виконання.

Ролі: Панас («Циганка Аза» М. Старицького), Солоний, Мікаель («Друге весілля в Малинівці», «Пристрасті святого Мікаеля» І. Поклада), Шельменко, Дем’ян («Шельменко-денщик», «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка), Гриць («Маруся Чурай» за Л. Костенко), Месія, Хуса, Прочанин («Одержима», «Йоганна, жінка Хусова», «На полі крові» Лесі Українки), Вакула («Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем), Ромадановський («Запороги» В. Веретенникова), Лейтенант Нікітін («Берег» Ю. Бондарева), Боярський («Биндюжник і король» за п’єсою «Занепад» І. Бабеля), Саня («Сталевари» Г. Бокарева), Рубанчик («Заколот» за Д. Фурмановим), Султанбек («Аршин мал алан» У. Гаджибекова), Кетсбі («Річард ІІІ» В. Шекспіра), Джо Янкі («Дорога Памела» Дж. Патріка), Байда (літ.-муз. композиція «Україна в легендах, думах і піснях»).

Літ.: Завгородній О. Пісня до душі // Джерело. 1998, 24 груд.; Нечипоренко М. Пропусти пісню крізь серце // ГУ. 2001, 15 черв.

В. В. Шевченко

Стаття оновлена: 2013