Ковтуненко В’ячеслав Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковтуненко В’ячеслав  Михайлович

КОВТУНЕ́НКО В’ячеслав Михайлович (31. 08. 1921, м. Покровськ, нині Енгельс Саратов. обл., РФ – 10. 07. 1995, Москва) – фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Д-р тех. н. (1961), проф. (1962), чл.-кор. НАНУ (1972) і РАН (1984). Засл. діяч н. і т. РФ (1989). Герой Соц. Праці (1961). Ленін. премія (1960). Держ. премія СРСР у галузі н. і т. (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Петербург, 1946). Відтоді працював на вироб-ві; від 1953 – у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): 1965–77 – гол. конструктор косміч. КБ-3 у його складі; водночас від 1953 – у Дніпроп. ун-ті: 1963–69 – зав. каф. приклад. газової динаміки і тепломасообміну, 1969–77 – зав. каф. аерогідромеханіки. Один з організаторів Дніпроп. відділ. Ін-ту механіки АН УРСР, де 1966–77 очолював відділ аеродинаміки. 1977–86 – нач. особл. КБ, 1986–95 – ген. конструктор НВО ім. С. Лавочкіна (Москва); за сумісн. викладав у Моск. фіз.-тех. ін-ті. Під кер-вом К. і за його безпосеред. участі створ. бойові ракетні комплекси Р-12 (8К63), -14 (8К65), -16 (8К64). Ініціював формування та організував реалізацію комплекс. програм навколозем. косміч. дослідж. «Космос» та «Інтеркосмос», а також розроблення ракетно-косміч. систем для їхнього здійснення. Дир. проекту (від СРСР) із запуску індій. супутників «Аріабата» й «Бхаскара». Ген. конструктор автомат. косміч. апаратів для вивчення навколозем. і міжпланет. простору, дистанц. та контакт. зондування планет і малих тіл Соняч. системи, за допомогою яких реалізовано комплексні програми дослідж. Венери й комети Галея («Венера-11, -12, -13, -14, -16», «Вега-1, -2»), Марса та його супутника Фобоса («Фобос-1, -2»), учасник міжнар. проекту «Марс-96». Вивчав проблеми систем. аналізу, проектування та створення складних автоматизов. інформ.-тех. косміч. комплексів і систем аерогазодинаміки, експерим. астрономії. Першим серед вітчизн. вчених сформулював і розв’язав задачу про форму осесиметр. тіла мін. опору при надзвук. швидкостях і започаткував новий наук. напрям щодо визначення оптимал. форм тіл у потоці рідини та газу.

Пр.: Космическая стрела: оптические исследования атмосферы. Москва, 1974; Проектирование реактивных систем управления космическими аппаратами. Москва, 1974; Аэродинамика орбитальных космических аппаратов. К., 1977; Автоматическая космическая станция «Астрон». Москва, 1982.

Літ.: Абрамовский Е. Р., Кавелин С. С. В. М. Ковтуненко – ученый и конструктор // 48-й Междунар. астронавтичес. конгресс. Турин, 1977; Санин Ф. П., Чаплиц О. А. В. М. Ковтуненко: Период работы в КБ «Южное» // Вісн. Дніпроп. ун-ту. Сер. Історія і філософія науки і техніки. 2011. Вип. 19.

В. М. Паппо-Користін

Стаття оновлена: 2013