Носик Ірина-Романа
Визначення і загальна характеристика
НО́СИК Ірина-Романа (30. 05. 1928, м. Чортків, нині Терноп. обл. — 21. 07. 2016, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — живописець, художник-монументаліст, графік. Онука А. Горбачевського. Член та експонент Укр. спілки образотвор. мистців Канади (1956–2016). Під час 2-ї світової війни виїхала до Праги, згодом до Іннсбруку (Австрія), де закін. укр. г-зію, навч. в Університеті ім. Леопольда і Франца. Від 1948 — у Канаді. Навч. в Онтарій. коледжі мистецтва. 1951–76 працювала як наук. митець-ілюстратор на факультеті біології Торонтон. університету. Упродовж 26-ти р. за допомогою мікроскопів чи з натури створила понад 2000 великоформат. метод. таблиць-ілюстрацій для лекцій викладачів, а також ілюстрації для студент. підручників і публікацій професор (бл. 700 великих таблиць, написаних олій. фарбами на полотні, зберігаються в архівах Університету). Створювала картини феєрич., казк. життя молекул. Н. стала першим художником мікроскопіч. світу. Осн. техніки: олія, акрилик, сепія, кольор. чорнила, мозаїка. Писала картини на укр. істор. та фольклор. тематику, портрети, квіти, краєвиди. Після подорожі до Франції і Бельгії 1958, зацікавилася мозаїкою, активно включилася у мист. життя укр. громади в Торонто. Від 1976 — чл., у 1980-х рр. — у складі дирекції Канад. укр. мист. фундації. Від 1947 — учасниця виставок в Австрії, Канаді, Німеччині, США, Швейцарії. Персон. — у Торонто (1953–54), Нью-Йорку (1979). Авторка статей на мист. теми. Заповіла свої твори Чортків. краєзн. музею.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Князь Ігор», триптих «Слово о полку Ігоревім», «Хрещення України», «Степова Баба», «Скити», «Гуцули», «Аркан», «Святоіванська ніч», «Купало», «Квіти папороті», «Журавлі», «Джерело життя», «Водна пава», «Втеча від бурі», «Дружба в природі», «Початок буття», «Джерело життя» (1962), «Гладіолуси» (2000); портрети — «Батько», «Студент», «Мадонна»; мозаїки — «Соняшник», «Лови» (обидві — 1978), «Король Данило», «Квіти» (обидві — 1980-і рр.), «Княгиня Ольга» (1986); графіка — «Автопортрет», «Олень», «Дерева», «Осінь», «Квіти», «Маки».
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
