Ковтюх Єпіфан Йович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковтюх Єпіфан Йович

КО́ВТЮХ Єпіфан Йович (09(21). 05. 1890, с. Батурине Херсон. губ., нині с. Зоря Верхньорогачиц. р-ну Херсон. обл. – 28. 07. 1938) – військовик. Комкор (1935). Тричі відзначений орденом Червоного Прапора (1921, 1922, 1926). Закін. школу прапорщиків (1916), Військ. академію Червоної армії (1922), курси вдосконалення команд. складу (1928). Учасник 1-ї світ. війни. 1918 вступив до Червоної армії та більшов. партії. Воював на Кубані й Пн. Кавказі з частинами Добровол. армії. У липні–серпні 1918 керував обороною м. Катеринодар (нині м. Краснодар, РФ). Під час походу Таман. армії (серпень–жовтень 1918) командував 1-ю колоною, яка йшла в авангарді, в жовтні–грудні 1918 – Таман. армією, згодом – 50-ю і 48-ю стрілец. дивізіями, зведеним кінним корпусом. Брав участь у придушенні Кронштадт. виступу 1921. У 1922–24 – ком-р 22-ї стрілец. дивізії; 1924–29 – 9-го, 1929–36 – 11-го стрілец. корпусів; від 1936 – заст. командувача й армій. інспектор Білорус. військ. округу. 10 серпня 1937 заарешт., за звинуваченням в участі у контррев. терорист. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956. Автор спогадів «Таманцы» (Москва, 1926). Став прообразом Кожуха у романі О. Серафимовича «Железный поток».

Літ.: «Железный поток» в военном изложении. Москва, 1935; Сухоруков В. Т. ХІ армия в боях на Северном Кавказе и Нижней Волге (1918–1920 гг.). Москва, 1961; Куценко И. Я. Революции генерал // Сов. Кубань. 1987, 30 апр.; Сувениров О. Ф. 1937. Трагедия Красной Армии. Москва, 2009.

В. К. Чумаченко

Стаття оновлена: 2013