Ковшевич Роман - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковшевич Роман

КОВШЕ́ВИЧ Роман (22. 07. 1873, м. Ярослав, нині Підкарп. воєводства, Польща – 04. 03. 1932, Львів) – правознавець. Дійс. чл. НТШ (1924). Навч. у нім. г-зії в Ярославі (1883–91), Віден. і Львів. ун-тах. У останньому 1898 здобув ступ. д-ра права. Працював суддею у м-ку Солотвин (нині смт Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл.), в окруж. суді у Львові. 1911 отримав держ. стипендію і виїхав до Риму, де поглиблював знання з каноніч. права. Написав габілітац. працю «De sacra Romana Rota» («Про священну Римську Роту»), яка не була опублікована (поч. 1-ї світ. війни завадив йому отримати звання проф.). Воював у складі Легіону УСС, після проголошення ЗУНР – у складі УГА. 1919 деякий час викладав канонічне право у Кам’янец. ун-ті (нині м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.). 1921 обраний чл. першого сенату Укр. (таєм.) ун-ту в Львові (читав лекції на юрид. ф-ті). Водночас брав активну участь у роботі правн. комісії НТШ. Досліджував проблеми методології правознавства та каноніч. права, зокрема історію розвитку укр. каноніч. права і суть та зміст конкордату.

Т. Г. Андрусяк

Стаття оновлена: 2013