Коган Григорій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коган Григорій Михайлович

КО́ГАН Григорій Михайлович (24. 06(07. 07). 1901, м. Могильов, нині Білорусь – 09. 08. 1979, Москва) – піаніст, музикознавець, педагог. Д-р мистецтвознавства (1940), проф. (1932). Закін. Київ. консерваторію (1920; кл. О. Штосс-Петрової, В. Пухальського), де відтоді й викладав (згодом муз. технікум): від 1923 – зав. каф. історії музики та істор. матеріалізму. Водночас 1922–24 – проректор Київ. муз.-драм. ін-ту. Від 1926 – у Моск. консерваторії: 1936–43 – зав. каф. історії і теорії піанізму; 1946–48 – ст. н. с., зав. сектору теорії та історії НДІ худож. виховання АПН РРФСР (Москва); 1949–56 – проф. Казан. консерваторії (Татарстан, РФ). Перший у світі розробив курс історії і теорії піанізму, який читав у багатьох консерваторіях СРСР (зокрема Київ. та Харків.). Автор фортепіан. концерт. транскрипцій.

Пр.: Школа фортепианной транскрипции. 1937; 1970; Советское пианистическое искусство и русские художественные традиции. 1948; О фортепианной фактуре: К вопросу о пианистичности изложения. 1961; Работа пианиста. 1963; 1969; 1971; 1979; Избранные статьи. 1972. Вып. 2; 1986. Вып. 3 (усі – Москва).

Літ.: Дельсон В., Машистов А. Григорий Коган // Сов. музыка. 1936. № 2; Николаев А. Замечательный ученый-музыкант // Сов. музыкант. 1939. № 46; Г. М. Коган: [Некролог] // Сов. музыка. 1979. № 12.

К. І. Шамаєва

Стаття оновлена: 2013