Когут Осип Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Когут Осип Іванович

КО́ГУТ Осип Іванович (02. 02. 1891, с. Нагорянка, нині у складі м. Бучач Терноп. обл. – червень 1941, м. Дрогобич, нині Львів. обл.) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Д-р права (1925). Вступив до Львів. ун-ту, з якого 1910 виключений за участь у студент. виступі. Завершив навч. у Чернів. ун-ті. Входив до гол. ради Укр. студент. союзу. Під час 1-ї світ. війни служив у Легіоні УСС. 1916 потрапив у рос. полон, перебував у таборі в Сибіру. 1917 переїхав до Києва. У період ЗУНР – комісар судових округів на Львівщині; 1920 – нач. відділу в МВС УНР у м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.). Восени того ж року інтернований поляками. 1922 звільнений, повернувся в Галичину. 1926 відкрив адвокат. канцелярію в м-ку Богородчани (нині смт Івано-Фр. обл.). Один із провід. діячів Укр. соціаліст.-радикал. партії, від якої обраний послом до сейму Польщі (1928–30). Одночасно займався кооперацією. Видавав і редагував г. «Богородчанський ціп», також публікував статті у г. «Громадський голос», ж. «Рідна школа». Під час «пацифікації» 1930 заарешт. польс. владою. Удруге заарешт. 1932 і засудж. до 5-ти місяців ув’язнення. Від кін. вересня 1939 працював у міській управі Богородчан. 21 жовтня 1939 заарешт. органами НКВС, у березні 1940 засудж. до 4-х р. таборів. Після подання апеляції постановою Особл. наради при НКВС СРСР від 17 травня 1941 ув’язнений на 8 р. Перебував у тюрмі в Дрогобичі, страчений під час відступу Червоної армії. Реабіліт. 1989.

Літ.: Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2013