Коденцово - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коденцово

КОДЕНЦО́ВО – село Каменського району Воронезької області (РФ, див. Воронежчина). Знаходиться на р. Гнила Россош (притока Дону). Насел. 815 осіб (2007). Засн. не пізніше 1710 переселенцями з центр. частини України (сюди прибуло 7 сімей з прізвищем Коденцов, які мали родинні зв’язки). Вперше згадується у писем. джерелах 1767 як хутір. На той час тут нараховувався 41 двір (Коденцових – 6 дворів). 1816 побудовано кам’яну Благовіщен. церкву, К. стало слободою. 1861 відкрито нар. (від 1867 – земська) школу. Жит. брали участь 1773 у повстанні під проводом Є. Пугачова, на поч. 1860-х рр. – І. Болотникова. 1859 3 родини переселилися в Томську губ., 1868 бл. 140 осіб – у Семирічен. обл. До 1920-х рр. К. входило до Острогоз. пов. Воронез. губ. 1894 – 328 дворів, у яких проживало 2135 осіб (переважно українці). Наприкінці 19 ст. працювали низка вітряних млинів і крупорушка. На фронтах 1-ї світ. війни загинуло бл. 150, 2-ї світ. війни – 264 мешканця. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921 відкрито дит. притулок. 1926 нараховувалося 3134 жит. Коденцовці потерпали від голодомору 1932–33. Були випадки канібалізму. Значна кількість жит. зазнала сталін. репресій. У 1960–80-х рр. споруджено Будинок культури, сучасну будівлю школи, встановлено пам’ятник воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. війни. На поч. 1960-х рр. мешкало бл. 2 тис., 2000 – 962, 2005 – 917 осіб. Є поклади піску, глини, крейди. Через тер. села проходить одна із жил Курської магніт. аномалії. На глибині декількох десятків метрів виявлено пласт урану.

Літ.: Емцева Л. Край родной, навек любимый // Светлый путь. 2004, 11 июня; Красюков Д. Как все начиналось // Там само. 2007, 11–16 янв.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2013