Кодимський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кодимський район

КО́ДИМСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться на північному заході Одеської області. Утвор. 1930. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – бл. 1,2 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 0,8 тис. км2. Насел. 34 523 особи (2001, складає 86,9 % до 1989): українців – 90 %, росіян – 5 %, молдаван – 3 %. У складі р-ну – м. Кодима, смт Слобідка та 24 сільс. насел. пункти. Лежить на пд. відрогах Поділ. височини. Поверхня – підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована ярами та балками. Корисні копалини: пісок, глина, вапняки. На тер. р-ну протікають річки Кодима (бас. Південного Бугу), Білоч, Молокиш (притока Дністра). Створ. понад 60 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 274,7 га. Ґрунти переважно сірі лісові, чорноземні опідзолені та реградовані. Пл. лісів 12 тис. га (дуб, граб, ясен, клен). Об’єкти природно-заповід. фонду: ландшафт. заказник Березівський, гідрол. пам’ятки природи Джерело Зустріч, Джерело Канава, Джерело Слобідка, ботан. пам’ятки природи Перша та Друга діброви червоного дуба, заповідне урочище Чебанка (усі – місц. значення). Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво (зерн. і тех. культури). Пл. с.-г. угідь 60,2 тис. га, з них орних земель – 40,3 тис. га, сіножатей – 3,2 тис. га, пасовищ – 9,1 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 12 ТОВів і 36 фермер. госп-в. У К. р. – 21 заг.-осв. школа, 6 дитсадків; 26 Будинків культури та клубів, 26 б-к, Загнітків. і Сербів. краєзнавчі музеї, Кодимський історико-краєзнавчий музей, школа мист-в, муз. школа, Будинок школяра; центр. рай. лікарня, 7 лікар. амбулаторій, 17 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Вісті Кодимщини». Діють реліг. громади УПЦ МП, УПЦ КП, євангелістів християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Пам’ятки арх-ри: церква Параскеви (1777), маєток кін. 19 ст. (нині дитсадок), вітряний млин (1910–20) у с. Будеї, церква Покрови у с. Івашків (1884), церква Преображення у с. Круті (1885), Свято-Вознесен. церква у с. Лабушне (1846), церква св. Миколая у с. Шершенці (1900). Є 84 пам’ятки археології. Серед видат. уродженців – мовознавець, акад. НАНУ, чл.-кор. РАН О. Мельничук (с. Писарівка), фармаколог, чл.-кор. НАМНУ В. Кресюн, фахівець у галузі хімії високомолекуляр. сполук М. Бурмістр (обидва – с. Шершенці), фахівець у галузі регулювання та захисту прав споживачів Л. Коломієць (с. Лабушне), економіст М. Левицький (с. Будеї), лікар-анестезіолог і ревматолог К. Мініна (с. Тимкове), фахівець у галузі устаткування харч. вироб-в А. Поперечний (с. Лисогірка), фахівець у галузі аеронавігації та штурман. забезпечення польотів В. Русол (с. Лабушне); поетеса Н. Бутук (с. Будеї), письменник, громад. діяч О. Гай-Головко (с. Писарівка); живописець, акад. С.-Петербур. АМ Є. Столиця (с. Будеї), художник декор.-ужитк. мист-ва, дизайнер І. Когут (с. Баштанків), графік В. Шпак (с. Грабове); актор, нар. арт. СРСР і РФ В. Лановий (с. Стримба), хор. диригент, композитор Ю. Головко (с. Писарівка), актриса, засл. арт. УРСР В. Болейко (смт Слобідка); спортсмен (шашки) П. Бодянський (с. Серби); церк. діяч УАПЦ Антоній (Гриневич); Герої Рад. Союзу І. Авеличев (обидва – смт Слобідка) та Ф. Карпинський (с. Івашків). 1843–51 у Крутів. духов. уч-щі навч. письменник, етнограф, громад. діяч А. Свидницький.

Літ.: Софич А. Загнітків – поселення у витоку річки Майстриха: Істор. нарис. Кодима, 2006; Грінченко М. Подорож у минуле: Істор. нарис про с. Пиріжна. Пиріжна, 2006; 2009; Аргатюк С. С., Кушнір В. Г. Крутянський ключ: Нарис з історії Кодим. р-ну. О., 2010.

П. П. Надутик, З. В. Севастьянова

Стаття оновлена: 2013