Кодимський район

КО́ДИМСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться на пів­нічному заході Одеської області. Утвор. 1930. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — бл. 1,2 тис. осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 0,8 тис. км². Насел. 34 523 особи (2001, складає 86,9 % до 1989): українців — 90 %, росіян — 5 %, молдаван — 3 %. У складі р-ну — м. Кодима, смт Слобідка та 24 сільс. насел. пункти. Лежить на пд. від­рогах Поділ. височини. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, роз­членована ярами та балками. Корисні копалини: пісок, глина, вапняки. На тер. р-ну протікають річки Кодима (бас. Пів­ден­ного Бугу), Білоч, Молокиш (притока Дністра). Створ. понад 60 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 274,7 га. Ґрунти пере­важно сірі лісові, чорноземні опідзолені та ре­градовані. Пл. лісів 12 тис. га (дуб, граб, ясен, клен). Обʼєкти природно-заповід. фонду: ландшафт. заказник Березівський, гідрол. памʼятки природи Джерело Зу­стріч, Джерело Канава, Джерело Слобідка, ботан. памʼятки природи Перша та Друга діброви червоного дуба, заповід­не ур­очище Чебанка (усі — місц. значе­н­ня). Гол. під­приємства роз­таш. у райцентрі. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво (зерн. і тех. культури). Пл. с.-г. угідь 60,2 тис. га, з них орних земель — 40,3 тис. га, сіножатей — 3,2 тис. га, пасовищ — 9,1 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 12 ТОВів і 36 фермер. госп-в. У К. р. — 21 заг.-осв. школа, 6 дитсадків; 26 Будинків культури та клубів, 26 б-к, Загнітків. і Сербів. крає­знавчі музеї, Кодимський історико-крає­знавчий музей, школа мистецтв, муз. школа, Будинок школяра; центр. рай. лікарня, 7 лікар. амбулаторій, 17 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Вісті Кодимщини». Діють реліг. громади УПЦ МП, УПЦ КП, євангелістів християн-баптистів, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: церква Параскеви (1777), маєток кін. 19 ст. (нині дитсадок), вітряний млин (1910–20) у с. Будеї, церква Покрови у с. Івашків (1884), церква Преображе­н­ня у с. Круті (1885), Свято-Вознесен. церква у с. Лабушне (1846), церква св. Миколая у с. Шершенці (1900). Є 84 памʼятки археології. Серед видат. уродженців — мово­знавець, академік НАНУ, чл.-кор. РАН О. Мельничук (с. Писарівка), фармаколог, чл.-кор. НАМНУ В. Кресюн, фахівець у галузі хімії високомолекуляр. сполук М. Бурмістр (обидва — с. Шершенці), фахівець у галузі регулюва­н­ня та захисту прав споживачів Л. Коломієць (с. Лабушне), економіст М. Левицький (с. Будеї), лікар-анестезіолог і ревматолог К. Мініна (с. Тимкове), фахівець у галузі устаткува­н­ня харч. вироб-в А. Поперечний (с. Лисогірка), фахівець у галузі аеронавігації та штурман. забезпече­н­ня польотів В. Русол (с. Лабушне); поетеса Н. Бутук (с. Будеї), письмен­ник, громад. діяч О. Гай-Головко (с. Писарівка); живописець, академік С.-Петербур. АМ Є. Столиця (с. Будеї), художник декор.-ужитк. мистецтва, дизайнер І. Когут (с. Баштанків), графік В. Шпак (с. Грабове); актор, нар. арт. СРСР і РФ В. Лановий (с. Стримба), хор. диригент, композитор Ю. Головко (с. Писарівка), актриса, засл. арт. УРСР В. Болейко (смт Слобідка); спортс­мен (шашки) П. Бодянський (с. Серби); церк. діяч УАПЦ Антоній (Гриневич); Герої Рад. Союзу І. Авеличев (обидва — смт Слобідка) та Ф. Карпинський (с. Івашків). 1843–51 у Крутів. духов. училищі навч. письмен­ник, етно­граф, громад. діяч А. Свидницький.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю