Оверчук Анатолій Федорович
Визначення і загальна характеристика
ОВЕРЧУ́К Анатолій Федорович (21. 09. 1910, Київ — 07. 03. 1991, Львів) — скульптор, педагог. Батько О. Оверчука. Член СХУ (1953). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський художній інститут (1950; викл. М. Гельман, М. Лисенко, О. Сиротенко, К. Єлева). Від 1950 — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва: 1966–72 — доцент кафедри скульптури. Основна галузь — станкова скульптура. Працював із деревом, мармуром, гранітом, слоновою кісткою. Брав участь у всеукраїнських виставках від 1951. У його творах відчутні християнські мотиви. Деякі роботи зберігаються в Національному музеї історії України (Київ), Національному музеї у Львові, Державному музеї Т. Шевченка (м. Канів Черкаської обл.), Музеї історії Богуславщини (м. Богуслав Київської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Хорольська яма» (1941), «Вирок катові», «Осинка (Портрет дівчинки)» (обидва — 1943), «Н. Созіна» (1944), «Полонений фашист» (1945), «М. Гризун» (1947), «Знамено України» (1948), «Нескорена Богуславка» (1950), «Ноктюрн» (1960), «Голубка миру» (1961), «Материнство» (1964–66), «За мир!» (1967); портрет-рельєф М. Гризун для стели в Богуславі (1949); погруддя — М. Когут (1951), І. Сошенка (1955), Т. Шевченка (1964); портрети — Й. Бокшая (1956), Р. Сельського (1957).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
.jpg "«Р. Сельський». 1957. Гальваніка (срібло)")
Завантажити статтю
Людина 
