Кодня - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кодня

КО́ДНЯ – село Житомирського району Житомирської області. Знаходиться на р. Коденка (притока Гуйви, бас. Дніпра), за 25 км від Житомира та за 3 км від залізнич. ст. Кодня. Пл. 2,08 км2. Насел. 2127 осіб (2001), переважно українці. Вперше згадується в писем. джерелах 1301 під назвою Коденград. Від 1362 – у складі Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 – Речі Посполитої. У цей час належало литов. роду Сапегів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після Зборів. угоди 1649 – у межах Київ. полку. За Андрусів. перемир’ям 1667 залишилося під владою Польщі. 1768 після придушення Коліївщини тут страчено бл. 3 тис. повстанців. Після 2-го поділу Польщі 1793 м-ко в складі Правобереж. України ввійшло до Рос. імперії. Невдовзі воно стало волос. центром Житомир. пов. Волин. губ. Восени 1846 місце страти учасників Коліївщини відвідав Т. Шевченко. У 1860-х рр. у К. діяли свічк. і пивовар. з-ди. 1894 було 385 дворів, у яких мешкало 2468 осіб, функціонували православна церква, костел, євр. молитов. будинок. 1912 відкрито двокласне уч-ще. Станом на 1913 насел. складало 2994 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. На залізнич. ст. Кодня у цей період в складі більшов. екіпажу бронепоїзда «Грозний» воював рос. драматург В. Вишневський. 1923–26 – райцентр. Коднянці протидіяли проведенню насильниц. колективізації. Вони потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 268 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 8 липня 1941 до 31 грудня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 448 жит., з них 173 загинуло. Нині у К. – заг.-осв. школи 1–3-го та 1–2-го ступ.; Будинок культури, б-ка, музей історії села; лікар. амбулаторія. Пам’ятки арх-ри: церква Різдва Богородиці з дзвіницею (1841), земська лікарня (1912). У 1968 на околиці К., на кургані, встановлено монумент на честь учасників Коліївщини, у 1990-х рр. – пам’ятник Т. Шевченку, 2001 – пам’ят. знак 700-річчю К. Серед видат. уродженців – письменник, засл. діяч мист-в України В. Медвідь. Тут досліджувала місц. говірку Л. Рак («До характеристики діалектних особливостей с. Кодні» // «Мовознавство», 1937, № 11).

Н. Ф. Бовсунівська

Стаття оновлена: 2013