Кожокар Георгій Фокович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кожокар Георгій Фокович

КОЖОКА́Р Георгій Фокович (08. 04. 1959, с. Сату-Ноу, нині Молдова) – живописець. Засл. майстер нар. творчості України (2009). Чл. НСМНМУ (1990). Працював у Запоріжжі художником-оформлювачем на вироб-ві (1981–92); відтоді – на твор. роботі. Учасник обл., всеукр. і міжнар. худож. виставок від 1990-х рр. Персон. – у Запоріжжі (2008). Створює темат. картини на козац. тематику у реаліст. манері з елементами наїву в стилі нар. картини.

Тв.: «Запорожці» (1955), «Козача варта», «На острові Хортиця» (обидва – 1986), «Доля бандуриста», «У полоні» (обидва – 1987), «Козаки», «На галявині» (обидва – 1988), «Похід Святослава», «Тарас Бульба» (обидва – 1989), «Похід Б. Хмельницького» (1991), «Козацька рада» (1992), «Прости, земле» (2002), «У дорозі», «Молода Україна», «Закохані» (усі – 2003), «У шинкарки», «Пісня запорозьких козаків», «Прощання» (усі – 2004), «На обійсті», «Розвідники» (обидва – 2005), «Козацькі роздуми» (2008), «З ярмарку» (2009), «Запорожці радяться» (2010).

Літ.: Народне мистецтво Запоріжжя: Альбом. З., 2001; Латанський С. Кожокар Георгій // Нар. мист-во. 2006. № 1–2.

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2013