Оркан Владислав

Є. Г. Сінкевич

О́РКАН Владислав (Orkan Władysław; справж. — Smaciarz Franciszek Ksawery, Смачяж Францішек-Ксаверій; 1898 змінив прізвище на Smreczyński (Смречинський); 27. 11. 1875, с. Поремба-Велика, нині Малопольс. воєводства, Польща — 14. 05. 1930, м. Краків, похов. у м. Закопане Малопольс. воєводства) — письменник, гуморист, драматург. Хрест Незалежності (1930, посмертно). Учасник 1-ї світової війни, був офіцером польс. легіонів. Належав до представників «Молодої Польщі». Перші твори під псевд. О., що відображав його бунтів. настрій, почав публікувати ще учнем гімназії св. Яцка (Краків); був поручителем заарешт. 1914 на Підгаллі В. Леніна. Не отримавши постій. офіц. посади в Кракові, він повернувся до Поремби-Великої. Мешкав у гір. р-ні Ґорце (Малопольс. воєводство) в недобудов. будинку, спорудження якого розпочав 1903 на гонорар за повість «W Roztokach». Відвідував Італію, Швейцарію та Україну. Писав пʼєси, вірші, оповідання, романи та публіцист. твори. Теми його творів — переважно образ бідного польс. села, краса гір. пейзажу; був також чудовим гумористом. О. посів чільне місце в історії польс.-укр. літ. взаємин кін. 19 — поч. 20 ст. В особистій б-ці письменника в Порембі-Великій було чимало укр. книг. Він особисто знав В. Стефаника, І. Франка та Б. Лепкого. В архіві О., що знаходиться у відділі рукописів б-ки Яґеллон. університету, є численні записи укр. нар. пісень, огляди вистав укр. нар. театру в Кракові, статті, написані на захист укр. культури. Його пʼєсу «Скапаний світ» спочатку поставили в укр. театрі у Львові (1900), а вже потім — на польс. сцені (1904). О. був одним із найбільших популяризаторів укр. літ-ри в Польщі. Разом із відомими представниками укр. інтелігенції у Польщі — Б. Лепким, В. Ярошем та С. Твердохлібом — здійснив два найважливіші польс. вид., повʼязані з Україною, — зб. укр. оповідань «Молода Україна» (1908) та «Антологію сучасних українських поетів» (1910); написав передмову до обох книг. Важливість стосунків О. й В. Стефаника та внесок першого у сприйняття укр. літ-ри в Польщі представив Г. Вервес у літ.-крит. нарисі «Владислав Оркан та українська література» (К., 1962). У м. Новий Тарґ О. відкрито памʼятник (1934), у м. Рабка-Здруй (обидва — Малопольс. воєводства) — музей його імені (1936).

[1] Тв.: Nad grobem Matki. Dumania: Poezje. Kraków, 1896.

[2] Nowele. Warszawa, 1898.

[3] Nad urwiskiem: Szkice i obrazki. Lwów, 1900.

[4] Komornicy: Powieści. Lwów, 1900.

[5] W roztokach: Powieści. T. 1–2. Lwów, 1903.

[6] Z tej smutnej ziemi: Poezje. Lwów, 1903.

[7] Skapany świat: Dramat w czterech aktach z epilogiem. Lwów, 1903.

[8] Ofiara: Fragment w trzech aktach z r. 1846. Kraków, 1905.

[9] Wina i kara: Tragedia. Kraków, 1905.

[10] Herkules nowożytny i inne wesołe rzeczy: Nowele. Kraków, 1905.

[11] Miłość pasterska: Nowele. Lwów, 1908.

[12] Franek Rakoczy: Epilog w trzech aktach. Lwów, 1908.

[13] Pomór: Powieści. Kraków, 1910.

[14] Drzewiej: Powieści. Kraków, 1912.

[15] Z martwej roztoki: Poezje. Kraków, 1912.

[16] Pieśni czasu: Poezje. Piotrków, 1915.

[17] Drogą Czwartaków. Od Ostrowca na Litwę: Publicystyka. Kraków, 1916.

[18] Wesele Prometeusza: Nowele. Warszawa, 1921.

[19] Kostka Napierski: Powieści. Warszawa, 1925.

[20] Listy ze wsi. T. 1–2. Warszawa, 1925–27.

[21] Warta: Studia, listy, szkice. Lwów, 1926.

[22] Wskazania: Publicystyka. Warszawa, 1930. Літ.: J. Krzyżanowski. Pieśniarz krainy kęp i wiecznej nędzy: Rzecz o Władysławie Orkanie. Zakopane, 1927.

[23] S. Pigoń. Władysław Orkan: Twórca i dzieło. Kraków, 1958.

[24] J. Dużyk. Władysław Orkan. Kraków, 1975.

[25] B. Faron. Władysław Orkan. Kraków, 2004.

Розмір шрифту

Оркан Владислав

Рекомендована література

Інформація про статтю

Схожі статті