Клейн Надія Георгіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клейн Надія Георгіївна

КЛЕЙН Надія Георгіївна (12. 05. 1921, с. Подсолнечноє, нині Моск. обл. – 02. 04. 2004, Київ) – живописець, художник-монументаліст. Дружина Степана, мати Романа, бабуся Михайла Кириченків. Чл. НСХУ (1947). Навч. у Моск. ін-ті декор.-приклад. мист-ва (1939–43; викл. П. Корін). Працювала художником-мозаїстом у відділі худож. робіт Упр. буд-ва Палацу Рад (1944–48), ВДНГ (1949–54) у Москві. Відтоді – у Києві. Із чоловіком розробила творчу пропозицію про застосування мозаїч. золотої, срібної та ін. кольор. смальти для виконання декор. рельєфів, круглих скульптур. Окремі роботи зберігаються у НМУНДМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Музеї Т. Шевченка у Каневі (Черкас. обл.), Полтав. краєзнав. музеї.

Тв.: мозаїки – «Врожай» (1957), триптих «Наша дума, наша пісня», «Радянська Україна» (обидві – 1960), «Підкорювачі цілини», «Та не однаково мені» (обидві – 1961), «Нічого кращого немає», «Гуцульська мелодія» (обидві – 1963), «Кобзар» (1964), «От де, люди, наша слава, слава України» (1967), «Прощання Оксани та Яреми» (1968), «Тріумф перемоги» (1978–84, Мемор. комплекс «Нац. музей історії Великої Вітчизн. війни 1941–45 рр.», Київ); килим «І мене в сім’ї великій» (1964; усі – співавт.).

Літ.: Степан Кириченко. Надія Клейн: Альбом. К., 1970.

О. В. Загаєцька

Стаття оновлена: 2013